спадкування

Відповідно до положень Цивільного кодексу України спадкування - це перехід прав та обов'язків від померлої фізичної особи до інших осіб. Сукупність прав і обов'язків називають спадщиною, померлу особу - спадкодавцем, а осіб, до яких переходить спадок, - спадкоємцями. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкування може бути двох видів:

1) За заповітом;

2) За законом.

При цьому, цивільне законодавство закріплює пріоритет заповіту над спадкуванням за законом. В силу статті 1 223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Крім того, заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

У той же час слід зазначити, що заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині (малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них при спадкуванні за законом (обов'язкова частка). Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Таким чином, якщо особою було складено заповіт, то в питанні успадкування будуть перш за все враховуватися особи, які в ньому вказані.

Доброго вечора. В таких випадках відбуваються два види спадкування: за правом представлення і в порядку спадкової трансмісії. За першим з цих видів спадкування відбувається, коли можливий спадкоємець за законом помер до відкриття спадщини. При спадкуванні в порядку спадкової трансмісії можливий спадкоємець за заповітом чи за законом помирає після відкриття спадщини, не встигши її прийняти. Днем відкриття спадщини є день смерті спадкодавця або день оголошення його померлим. В обох таких випадках спадкоємці померлого можливого спадкоємця спадкують після нього його частку.

Подаю зміст статтей Цивільного кодексу України, якими врегульовано такі відносини.

Стаття 1266. Спадкування за правом представлення

1. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

2. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

3. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

4. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

5. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

6. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Стаття 1276. Перехід права на прийняття спадщини

1. Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Отже, в даному випадку не може відбуватись спадкування за правом представлення, бо воно відбувається після смерті лише можливого спадкоємця за законом. Спадкувати у Вашому випадку мають не діти Вашого дядька, а спадкоємці Вашого батька за законом першої черги.