прорушення митних правил

За правилами статті 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду справи про триваючі порушення митних правил – не пізніше, ніж шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

І якщо при розгляді справ про порушення митних правил, в яких момент вчинення та момент виявлення не мають значного проміжку часу (наприклад: переміщення товарів через митний контроль України з порушенням прав інтелектуальної власності), не виникає питань щодо строків притягнення до відповідальності, то з триваючими правопорушеннями виникає велика кількість спірних ситуацій, які потребують додаткового роз`яснення, насамперед, що ж є триваючим правопорушенням, оскільки від правильного визначення моменту, коли правопорушення вважається вчиненим або виявленим, залежить можливість притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.Митний кодекс України (далі – МКУ) не містить визначення поняття триваючого правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визнаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

Не існує також і вичерпного переліку триваючих правопорушень, МКУ лише констатує приналежність до таких порушень, у тому числі тих, що передбачені ст. 469, 477 - 485 МКУ.

Крім цього, судова практика відносить до категорії триваючих також і правопорушення, передбачене ст. 470 МКУ, тобто недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного органу призначення, видача їх без дозволу митного органу або втрата.

Друга новела спрямована на руйнування ще однієї схеми, яка дозволяла правопорушникам уникнути покарання: коли потрапляючи до суду, розгляд справи затягується, а після закінчення 6 місяців з часу виявлення правопорушення вона закривається. Ця норма більше ніде не зустрічається. Її правовий зміст та результати практичного застосування можуть викликати багато суперечок серед правників.

Не вдаючись у подробиці щодо цього питання, варто звернути увагу на наступні моменти. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підтверджував позицію стосовно того, що на національному рівні певні правопорушення можуть вважатися адміністративними або дисциплінарними проступками, однак окремі з таких проступків, з огляду на цілі Конвенції, слід визнавати «кримінальними правопорушеннями» в автономному, конвенційному значенні цього поняття. До таких порушень Європейський суд з прав людини відносить, зокрема, порушення митних правил, за які особа притягалася до більш суворих покарань (великі штрафи, конфіскація майна тощо).

Тобто такі правопорушення, на думку Європейського суду з прав людини, мають розглядатися з позиції парадигми кримінальної відповідальності. Однак кримінальний закон не містить норм, які зупиняли б строк давності притягнення до відповідальності на час розгляду справи в суді. Зупинення строків накладення адміністративного стягнення по суті вважається їх відсутністю, оскільки не можна чітко спрогнозувати, коли саме у разі їх зупинення особа отримає результат розгляду справи. Це порушує принцип юридичної визначеності, закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.Однак деякі нововведення можуть призвести до конфлікту, коли певні учасники правовідносин ставляться у нерівність з іншими, а їхні права таким чином порушуються.

Дуже дякую за відповідь. Мене як раз цікавіть якнаскорше вірішення питання. Протокол був складений тиждень тому, але під пидпис так і не вручений. Тобото я зі слів інспектора знаю, що протокол існує и і що в ньому, але самого протоколу не бачила. Справи в єдиному реєстрі справ не має. Тому і цікавіть чи є якийсь термін максимальний для передачі справи до суду.