Сказати «Дуже Дякую»

Друга новела спрямована на руйнування ще однієї схеми, яка дозволяла правопорушникам уникнути покарання: коли потрапляючи до суду, розгляд справи затягується, а після закінчення 6 місяців з часу виявлення правопорушення вона закривається. Ця норма більше ніде не зустрічається. Її правовий зміст та результати практичного застосування можуть викликати багато суперечок серед правників.

Не вдаючись у подробиці щодо цього питання, варто звернути увагу на наступні моменти. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підтверджував позицію стосовно того, що на національному рівні певні правопорушення можуть вважатися адміністративними або дисциплінарними проступками, однак окремі з таких проступків, з огляду на цілі Конвенції, слід визнавати «кримінальними правопорушеннями» в автономному, конвенційному значенні цього поняття. До таких порушень Європейський суд з прав людини відносить, зокрема, порушення митних правил, за які особа притягалася до більш суворих покарань (великі штрафи, конфіскація майна тощо).

Тобто такі правопорушення, на думку Європейського суду з прав людини, мають розглядатися з позиції парадигми кримінальної відповідальності. Однак кримінальний закон не містить норм, які зупиняли б строк давності притягнення до відповідальності на час розгляду справи в суді. Зупинення строків накладення адміністративного стягнення по суті вважається їх відсутністю, оскільки не можна чітко спрогнозувати, коли саме у разі їх зупинення особа отримає результат розгляду справи. Це порушує принцип юридичної визначеності, закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.Однак деякі нововведення можуть призвести до конфлікту, коли певні учасники правовідносин ставляться у нерівність з іншими, а їхні права таким чином порушуються.