Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

2) суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик;

{ Пункт 3 статті 1 виключено на підставі Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

{ Пункт 4 статті 1 виключено на підставі Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

5) страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

6) об'єкт страхування на випадок безробіття - страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону;

{ Пункт 7 статті 1 виключено на підставі Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

8) страховий випадок - це подія, через яку:

застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; { Абзац другий пункту 8 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }

застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття;

9) втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин - припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України ( 322-08 ), а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, а для військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу);

{ Пункт 9 статті 1 в редакції Закону N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008; додатково див. Рішення Конституційного Суду N 9-рп/2009 ( v009p710-09 ) від 28.04.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1505-VI ( 1505-17 ) від 11.06.2009, N 5458-VI ( 5458-17 ) від 16.10.2012, N 889-VIII ( 889-19 ) від 10.12.2015 }

{ Пункт 10 статті 1 виключено на підставі Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

11) найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи;

12) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем);

13) страховий ризик - обставини, внаслідок яких особи можуть втратити роботу і потребують матеріальної підтримки та соціальних послуг за цим Законом; { Статтю 1 доповнено пунктом 13 згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }

14) страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 2464-17 ), кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом; { Статтю 1 доповнено пунктом 14 згідно із Законом N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

15) мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). { Статтю 1 доповнено пунктом 15 згідно із Законом N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

Терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 2464-17 ). { Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }