Сказати «Дуже Дякую»

1. У ст. 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. встановлено, що використання землі в Україні є платним. Положеннями Податкового кодексу України регламентуються відносини щодо справляння орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності. Відносини щодо справляння орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у приватній формі власності, регулюються нормами Цивільного, Земельного кодексів, а також положеннями Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998 р. Розмір, строки і особливості внесення орендної плати за землю, яка перебуває у приватній формі власності, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

     Статтю 288 Податкового кодексу було доповнено абзацом третім (його зміст-«Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики») законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року-Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 7-8, № 9, ст.55. Тобто текст закону був опублікований у виданні «Відомості Верховної ради» на початку 2015 року, а отже-в 2013-му і 2014-му роках не було встановлено такої форми, вона була встановлена цими законом і нижчезгаданим наказом недавно, і не на рік, а-поточно, до змін у законодавстві щодо даного ж питання! Наказом міністерства фінансів України «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності» від 17-го вересня 2015-го року затверджено Форму Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності. В приватному повідомленні-я перешлю Вам файл з формою цього документу.

2. Посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністратори несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законом, за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг. Суб’єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

     Згідно із статтею 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення «Порушення права на інформацію та права на звернення», необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації-тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян! Винними у вчиненні даного правопорушення, згідно із законом «Про доступ до публічної інформації», можуть бути посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування тощо.

3. Щодо того, чи звіряють працівники Державної податкової інспекції дані цього Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності, про форму якого мовиться у статті 288 Податкового кодексу і який надсилається органом виконавчої влади чи місцевого самовряджування контролюючому органу, з даними Податкової декларації з плати за землю, яка теж подається контролюючому органу, то його працівники мали б звіряти дані цих документів, оскільки внаслідок незроблення цього виникає великий ризик невірно зробленої оплати орендної плати за землю, завдання цивільно-правової шкоди. Контролюючими органами є органи доходів і зборів- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи. З 2014 р., на базі ліквідованого Міністерства доходів і зборів, в Україні створено Державну фіскальну службу, яка здійснює управління в податковій та митній сферах.

4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу, норми цих статтей слід тлумачити розширено, вони мали б містити слова «це має здійснюватись і під час внесення орендної плати за землю». Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.