Сказати «Дуже Дякую»

Частинами 4 та 5 статті 19 Сімейного кодексу України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Водночас у частині 6 зазначеної статті зазначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У даній справі мати дитини звернулась до суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування РДА про визначення способів участі громадянина батька у вихованні малолітнього сина, визнання визнати незаконним та скасування висновку органу опіки та піклування РДА про визначення способів участі громадянина батька у вихованні малолітнього сина та визнання незаконним та скасування висновку Служби у справах дітей міськради про визначення способів участі у вихованні батька свого малолітнього сина.Опікунська рада не є органом опіки і піклування, повноваження опікунської ради визначені дорадчою функцією, а рішення опікунської ради як колегіального консультативно-дорадчого органу, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії та має не обов'язковий характер.

При цьому правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом, в ході якого і відбувається оцінка всіх доказів в сукупності, в тому числі і висновку та рішення органу опіки та піклування, який не має наперед встановленої сили для суду, що розглядає спір про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини.