Сказати «Дуже Дякую»

Як не дивно, загальне трудове законодавство не дає необхідної інформації ні про поняття, ні про порядок організації і здійснення чергувань. Тому звернімося насамперед до Постанови ВЦРПС, в якій у тому числі розглядається питання щодо залучення робітників та службовців до чергувань після закінчення робочого часу та в нічний час. Цим нормативним актом зазначено наступне:

• чергування робітників (службовців) на підприємствах (в установах) після закінчення робочого дня, у вихідні та святкові дні можуть застосовуватися у виняткових випадках і тільки після узгодження з фабричним (заводським, місцевим) комітетом;

• у випадку залучення до чергувань після закінчення робочого дня явка на роботу для працівників з нормованим і ненормованим робочим днем переноситься в день чергування на більш пізній час;

• строк чергування (або роботи разом з чергуванням) не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня;

• не допускається залучення працівників до чергувань понад один раз на місяць;

• чергування у вихідні (святкові) дні компенсуються наданням у найближчі 10 днів відгулу тієї ж самої тривалості, що й чергування.Разом з тим, потреба в організації чергувань для багатьох підприємств – це об'єктивна реальність. Більш за те – такі відносини фактично виникають під час організації трудової діяльності. Що робити в такому разі підприємствам? Відповідь одна: через відсутність прямих норм керуватися загальними вимогами КЗпП.За загальним правилом під «чергуванням» слід розуміти знаходження працівника на підприємстві (на роботі) за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу до початку або після закінчення робочого дня (тобто у вечірній і нічний час), у вихідні або святкові (неробочі) дні для оперативного розв'язання невідкладних завдань, які не належать до кола його посадових обов'язків за трудовим договором. Звісно, таке чергування може застосовуватися лише за згодою профспілкового комітету.Ще одним із видів чергування, окрім вищенаведеного «чергування на підприємстві», є «чергування вдома». Воно характеризується готовністю працівника до виконання своїх безпосередніх трудових обов'язків у випадку необхідності і на вимогу роботодавця. При цьому працівник знаходиться поза місцезнаходженням роботодавця (вдома) і з'являється на місце виконання своєї роботи за викликом. Метою даного виду чергування є оперативне виконання завдань, які виникають у підприємства, забезпечення його безперебійної роботи тощо. Прикладом чергування вдома може бути ситуація, коли працівник упродовж 5 робочих днів тижня з 9 годин ранку до 18 годин вечора (окрім однієї години – з 13.00 до 14.00) має бути готовий відповісти на телефонний дзвінок керівника підприємства з подальшим прибуттям у вказаний йому час для усунення наслідків аварії на об'єктах підприємства, для продовження безперервної роботи при нез'явленні працівника, який її виконує, тощо.Крім того, слід зважати, що для окремих категорій працівників із зазначених законодавчими актами визначено специфічні умови при організації чергування. Наприклад, в Наказі № 125, яким регламентуються умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту Збройних Сил України, розмежовується чергування медичних працівників в стаціонарі (тобто в організації, на підприємстві) і вдома.