Сказати «Дуже Дякую»

Установлення неповного робочого часу — обов’язкове!

Є певні категорії працівників, яким роботодавець не вправі відмовити у встановленні режиму неповного робочого часу. Це такі працівники, як:

жінка, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку (ст. 56 КЗпП );

батько, які виховує дітей без матері (у тому числі і в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікуни (піклувальники) (ст. 186-1 КЗпП); інвалід (ст. 172 КЗпП).

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII визначається обов’язок роботодавця створювати для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. Отже, якщо в індивідуальній програмі реабілітації інваліда міститься рекомендація щодо встановлення йому неповного робочого часу, власник зобов’язаний задовольнити прохання працівника про встановлення йому такого режиму роботи.