Відповідно до Договору на виготовлення меблів Виконавець виконує за завданням Замовника роботи з виготовлення меблів і передає результат роботи Замовнику. Замовник відповідно до умов цього договору зобов'язаний прийняти та оплатити виготовлений Виріб.
Але Замовник, посилаючись на ст. 9 ЗУ "Про захист прав споживачів" бажає розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару.
Виконавець відмовляє виконати дану вимогу, пояснюючі це тим, що в даному випадку Закон регламентує таке повернення товару, придбанного на підставі договору КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ, а не ДОГОВОРУ НА ВИГОТОВЛЕННЯ МЕБЛІВ, а також тому, що е "Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню)..." і в цій перелік входять "пиломатеріали, погонажні (плінтус, наличник), плитні матеріали (деревноволокнисті та деревностружкові плити, фанера) і скло, нарізані або розкроєні під розмір, визначений покупцем (замовником), тобто те що було придбано Виконавцем і з чого були виготовлені меблеві вироби на замовлення.
Хто в данному випадку прав?
В данном случае действует не 9 статья ЗУ "О защите прав потребителей" а 10 статья. При этом важны мотивы послужившие основанием разорвать данный договор-заказ. Исходя из указанных вами мотивов, проконсультирую правовую сторону данного случая. Повторюсь, 9 статья в данном случае не приемлема.
Вартість послуг: ГУСАРЫ ДЕНЕГ НЕ БЕРУТ