пожертва у вигляді ліків чи інших медичних засобів

Надання благодійної допомоги є правочином згідно ст. 202 Цивільного кодексу (ЦК).

Такий правочин може вчинятися в різних формах:

- простій письмовій (наприклад, при вчиненні правочину між юридичними особами, юридичною і фізичною особою - ст. 208 ЦК)

- усній (наприклад, при вчиненні правочинів, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність - ст. 206 ЦК. В такому випадку не діє навіть правило про просту письмову форму, встановлене для правочинів між юридичною і фізичною особою)

- нотаріальній (наприклад, при передачі нерухомості).

Найбільш розповсюдженою є вимога про просту письмову форму правочину.

При цьому згідно ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Такими документами можуть бути, наприклад, заява або звернення бенефіціара та відповідне письмове рішення благодійної організації, як вказано у Вашому запиті. Однак в договірних відносинах подібного типу законодавство не встановлює, що ініціатива встановлення відносин повинна обов'язково надходити від бенефіціара, тому і документи, що оформлюють договір, не обов'язково повинні містити заяву бенефіціара. Вони можуть бути різними, наприклад, спочатку рішення організації, а потім письмова згода бенефіціара на прийняття допомоги (оформлена підписом на листі, акті приймання-передачі, відомості тощо).

Однак навіть якщо письмова форма не додержана, це не означає автоматичної недійсності усного договору. Договір визнається чинним, якщо інше прямо не встановлено в законі (ст. 218 ЦК). При цьому факт укладення договору не може доводитись показаннями свідків, лише письмовими доказами (накладні, акти, відомості тощо), відео та аудіозаписами тощо. При цьому в деяких випадках факт прийняття допомоги може виводитись навіть з бездіяльності бенефіціра (відсутності доказів відмови від пожертви) - ст. 722 ЦК.

В той же час звертаю Вашу увагу на положення п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу, згідно якого для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, для забезпечення вимог звітності, а також підтвердження цільового характеру видатків і забезпечення вимог пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, неприбутковій благодійній організації необхідно забезпечити наявність первинних та інших документів, що підтверджують операцію надання благодійної допомоги (акт, відомість, накладна тощо) та цільовий характер таких видатків (довідка з медзакладу тощо). В деяких випадках такі документи можуть навіть бути односторонніми (наприклад, складений комісією акт про масову роздачу допомоги тощо).