Стаття 11. Набуття права комунальної власності на ліси, ЛКУ

Ліс-тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Ліси України є її національним багатством. До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. Сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території: 1) передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють права користування ними; 2) приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють права користування ними; 3) беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні й інші технічні засоби та обладнання; 4) організовують благоустрій лісових ділянок і культурно-побутове обслуговування відпочиваючих у лісах, що використовуються для цих цілей; 5) встановлюють порядок використання коштів, що виділяються з місцевого бюджету на ведення лісового господарства, тощо. Державний лісовий кадастр (у нього треба внести зміни при реалізації права комунальної власності та право користування лісом) на території України ведеться з метою ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду України, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами лісів. Документація лісового кадастру ведеться на основі даних державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень та первинного обліку лісів окремо за власниками лісів і постійними лісокористувачами. Держліскадастр включає системні відомості про розподіл лісового фонду між власниками лісів  і постійними лісокористувачами, поділ усіх лісів за категоріями залежно від виконуваних ними основних функцій, грошову оцінку та інші дані, що характеризують кількісний і якісний стан лісів. Спеціальне використання лісових ресурсів (заготівля деревини та ін.) на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Підприємства, які здійснюють   спеціальне використання лісових ресурсів, зобов’язані забезпечувати збереження  підросту і не призначених для рубки дерев. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Охорону і захист лісів на території України здійснюють: державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління; лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів. Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу. Посадові особи держлісохорони мають ряд прав, зокрема-і складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, про правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та  зброю тощо. Органи місцевого самоврядування вирішують спори, пов'язані з охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, що перебувають у комунальній власності. У разі незгоди власників лісів і лісокористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування-спір може вирішуватись судом.

Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Постійні лісокористувачі зобов'язані: 1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; 2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; 3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; 4) вести первинний облік лісів; 5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; 8) забезпечувати безперешкодний доступ до об'єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування. Підставою припинення права постійного користування лісами є, зокрема, використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їх стан і відтворення.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, також-про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за відтворенням лісів. Територіальним громадам сіл належить право комунальної власності на землю, продні ресурси, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності.

У діях цих працівників лісгоспу є ознаки адмінправопорушення, передбаченого статтею 65 кодексу про адміністративні правопорушення-незаконна порубка і пошкодження дерев, які тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб-від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню. Санітарні рубки  призначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування, санітарного або лісопатологічного обстеження, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків)-за погодженням з обласною, Київською міською держадміністраціями. Під час проведення суцільних санітарних рубок вирубуються всі дерева, пошкоджені шкідниками, хворобами тощо.

Відповідь-розміщую в загальній базі питань, де воно і було задане. Просто приватно-на даному сайті надаються платні правові консультації. Завтра-напишу закінчення, з відповідями на Ваші питання.

1. Ліс і зараз, здається, знаходиться ще в комунальній власності громади села. Як я вище згадував, за законом, місцеві територіальні громади можуть передавати деякі свої землі-державним та комунальним лісгоспам, у постійне користування для ведення лісового господарства. Для нормальної реалізації свого права комунальної власності громаді-в особі органу місцевого самоврядування-потрібно оформити це право та усунути перешкоди в його реалізації, можливо-і скасувати передання його в користування лісогосподарському підприємству. Оформити його можна шляхом державної реєстрації цього права власності. Право комунальної власності також підлягає держреєстрації. При цьому, якщо суб’єктами ініціативи тут виступають органи місцевого самоврядування, то вони звільняються від сплати адміністративного збору при даній реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (держреєстрація прав)-офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр прав)-єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав. Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб’єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб’єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Реєстраційна справа формується у паперовій формі після відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об’єкта. Реєстраційна справа у паперовій формі включає документи, на підставі яких вносилися відомості до Державного реєстру прав, а також інші документи, отримані та сформовані під час проведення державної реєстрації, що розміщуються у порядку їх надходження і нумеруються. Реєстраційній справі у паперовій формі присвоюється реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна. Реєстраційна справа в електронній формі зберігається в Державному реєстрі речових прав.

Стосовно державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, то рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. У разі надання у користування, поновлення або внесення змін до діючих договорів користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельних ділянок державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування такими земельними ділянками. Рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, про поновлення або внесення змін до діючих договорів користування вважається заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та обов’язково подається заявником під час проведення державної реєстрації речових прав на таку земельну ділянку, похідних від права власності.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно державної та комунальної власності проводилась без видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. У такому випадку після прийняття рішення про державну реєстрацію орган державної реєстрації прав надавав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Ви можете звернутись до суду для захисту свого права власності. Це-можуть бути позови про визнання свого права власності, про витребування свого майна з чужого незаконного володіння тощо.

2. Як я писав у консультації, ці рубки здійснюються, очевидно, при значних порушеннях законодавства, більше-екологічного. Там є адміністративний проступок. Це-дає право територіальній громаді села в особі органу місцевого самоврядування, який має мати впливи на деякі судово-правоохоронні органи-ініціювати притягнення тих «бравих хлопців» до відповідальності, та ліквідувати їх користування тим лісом.

3. На сьогодні 1) є чинними Санітарні правила в лісах Україні, затверджені постановою Кабінету міністрів України від 27 липня 1995 року; в березні 2016 року, при прем’єр-міністрі Арсенію Яценюку, в них були внесені невеликі зміни, 2) Санітарні правила в лісах України, затверджені наказом Мінстерства аграрної політики та продовольства від 21.03.2012-не набрали чинності, 3) робоча група, утворена з наказу глави уряду та за участю ряду міністерств та громадськості, пропонує внести зміни до Санітарних правил в лісах України від 1995-го року, ці зміни-планувались весною та літом 2016 року, 4) Міністерство екології та природних ресурсів видало наказ № 188 від 19 травня 2016 року, яким зобов’язано призупити суцільні санітарні рубки в лісах біосферного заповідника та природних національних парків.