Стаття 6. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги

1. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

2. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

{ Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, N 3428-IV ( 3428-15 ) від 09.02.2006, N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007; в редакції Закону N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }

3. Громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховику страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

4. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховику страхових внесків.

{ Частина четверта статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }

5. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

{ Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }