Фінансування державних навчально-виховних закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється на нормативній основі за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.
Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти процентів національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.
Державні навчально-виховні заклади, установи системи освіти, діяльність яких повністю або частково фінансується з бюджету, коштів галузі, звільняються від оподаткування прибутку (доходу) без обмеження рівня рентабельності.
Додатковими джерелами фінансування є:
кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів;
плата за надання додаткових освітніх послуг;
кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані навчально-виховним закладом на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;
доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
дотації місцевих Рад народних депутатів;
кредити і позички банків;
валютні надходження;
добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.
Прибутки (доходи) підприємств, організацій, установ, громадян в частині, що спрямовується на розвиток освіти, звільняються від оподаткування в установленому порядку.
У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та галузеві асигнування навчально-виховних закладів, установ, організацій системи освіти не зменшуються.
Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню.
Комментарии к ст. 56 |
Ви також можете отримати коментарі до ст. 56 Про освіту. Юристи сайту, що спеціалізуються на конкретних сферах кодексів і законів, дадуть вичерпний коментар щодо будь-яких питань. |
