Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві:
1) за письмовою заявою стягувача;
2) якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
3) якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням;
4) у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-4 частини першої цієї статті, державний виконавець складає акт.
У разі повернення стягувачеві виконавчого документа з підстав, зазначених у пунктах 1 і 3 частини першої цієї статті, йому повністю повертається авансовий внесок, передбачений цим Законом, а при поверненні виконавчого документа з інших підстав - лише в частині, що перевищує здійснені державним виконавцем витрати на провадження виконавчих дій.
Про повернення виконавчого документа і авансового внеску стягувачеві державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу Державної виконавчої служби, і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
Повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-4 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.
Комментарии к ст. 40 |
Ви також можете отримати коментарі до ст. 40 Про виконавче провадження. Юристи сайту, що спеціалізуються на конкретних сферах кодексів і законів, дадуть вичерпний коментар щодо будь-яких питань. |