Сказати «Дуже Дякую»

При скороченні працівників чинне трудове законодавство передбачає цілу низку гарантій і компенсацій, що надаються як за рахунок власника, так і за рахунок держави. Наприклад, при розірванні трудового договору з працівником у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням штату працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП України), власник або уповноважений ним орган зобов'язаний виплатити такому працівникові вихідну допомогу. Статтею 44 КЗпП України визначено, що такому працівникові при звільненні виплачується вихідна допомога у розмірі не меншому, ніж середній місячний заробіток. Проте, встановлення у Законі такого застереження означає, що колективним договором може бути передбачений інший, більший розмір вихідної допомоги.

Ця норма поширюється на всі категорії працівників, в тому числі і на осіб пенсійного віку, незалежно від одержуваної ними пенсії чи інших доходів.Таким працівникам гарантується:

Право на отримання допомоги по безробіттю в розмірі 100% середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів; 75% - протягом 90 календарних днів і 50% - протягом наступних 210 календарних днів, але не вище середньої заробітної плати у відповідній області за минулий місяць і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.Працівник, звільнений незаконно або з порушенням порядку, встановленим законом, може звернутися з позовом до суду. На підставі статті 235 КЗпП України останній може поновити його на роботі на колишній посаді, зобов'язавши власника або уповноважений ним орган, виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

У разі якщо відповідний орган державної служби зайнятості не був повідомлений про майбутнє скорочення штату працівників у належний термін і у встановленій формі, то, відповідно до статті 20 Закону «Про зайнятість населення», зазначений орган може накласти на підприємство, установу, організацію штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного звільненого працівника.оботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівникові оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок.

Перед виплатою працівникові належних при звільненні сум зобов'язаний письмово повідомити його про їх нарахований розмірі.

При виникненні спору про розмір належних сум роботодавець у вказаний термін зобов'язаний виплатити неоспорювану її частину (ст. 47 і 116 КЗпП).

Оскаржуваний же розмір заробітку роботодавець повинен виплатити тільки в тому випадку, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо він задоволений тільки частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця останній зобов'язаний в день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.