Сказати «Дуже Дякую»

1 крок. Положення про громадські пасовища.

Місцева рада затверджує Положення про громадські пасовища, де можливо врегулювати ті питання, на які не має відповіді в чинному законодавстві. Звичайно в такому акті місцевої ради не можна врегулювати питання, які виходять за межі повноважень місцевої ради, наприклад, встановлення збору або плати за користування громадськими пасовищами.

Дійсно, в окремих статтях в друкованих виданнях та консультаціях фахівців була озвучена така теза, що сільська рада або орган виконавчої влади (райдержадміністрація) може встановлювати збір за користування громадським пасовищем відповідно до ст. 69 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»³. Але така позиція не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

³ Далі за текстом — Закон № 280.Відповідно до ст. 38 Закону України від 25.06.91 р. № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, — на пільгових умовах.

Відповідно ж до ст. 69 Закону № 280 ОМС згідно з Податковим кодексом України⁴ встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України⁵ з урахуванням особливостей, визначених ПК.Відповідно до ст. 10 БК до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок. До місцевих зборів належать збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Тож, на мою думку, для встановлення збору або плати за користування громадськими пасовищами та внесення її до місцевого бюджету, відсутні правові підстави.

Продовжимо далі. Проект Положення про громадські пасовища згідно із регламентом місцевої ради може бути внесений відповідно до ст. 46 Закону № 280 сільським, селищним головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, загальними зборами громадян. Оскільки такий Акт ради не має ознак регуляторного акта, то процедура, передбачена для прийняття таких актів Законом України від 11.09.03 р. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», радою не застосовується.Крім того, постає запитання: а чи є прийняття такого Положення обов’язковим? Вважаю, що ні, але його прийняття все ж є доцільним, оскільки знімає низку питань організації та функціювання громадського пасовища в умовах недосконалого законодавчого регулювання в цій сфері суспільних відносин.

2 крок. Ініціатива громадян що створення громадського пасовища (пасовищ).

Громадяни — члени територіальної громади ініціюють перед місцевою радою питання створення громадського пасовища (пасовищ). Також рекомендується на загальних зборах громадян обрати уповноважену особу, на яку покладаються обов’язки з організації та документальному оформленню громадського пасовища в певному місці.

Так, відповідно до ст. 8 Закону № 280 загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються ОМС у їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Члени територіальної громади можуть внести пропозицію місцевій раді щодо створення громадського пасовища у порядку місцевої ініціативи. Так, відповідно до ст. 9 Закону № 280 члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким ОМС або статутом територіальної громади. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким ОМС або статутом територіальної громади.

3 крок. Рішення ради.

Внесення питання про створення громадського пасовища до порядку денного сесії місцевої ради відповідно до регламенту ради, розгляд у постійних комісіях, винесення на пленарне засідання та прийняття радою рішення «Про створення громадського пасовища (пасовищ)».

4 крок. Наказ Головного управління Держгеокадастру в області.

Подання клопотання місцевої ради до територіального органу Держгеокадастру про:

а)

надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (земельних ділянок) для створення громадського пасовища (пасовищ) за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту

у разі необхідності формування земельної ділянки відповідно до ст. 79¹ ЗК та ч. 1 ст. 50 Закону України від 22.05.03 р. № 858-IV «Про землеустрій»⁶

б)

про передачу земельної ділянки (земельних ділянок) для створення громадського пасовища (пасовищ) з державної власності сільськогосподарського призначення в комунальну власність

якщо ділянка вже була сформована відповідно вимог ст. 79¹ ЗК, наприклад, в процесі інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Примітка. У такому разі відповідна землевпорядна документація не розробляєтьсяЗа результатами розгляду наведеного вище клопотання Головне управління Держгеокадастру в області приймає відповідно одне з таких рішень (у формі наказу) про:

а)

надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (земельних ділянок) для створення громадського пасовища (пасовищ)

б)

одразу ж про передачу конкретній місцевій раді у комунальну власність земельної ділянки (земельних ділянок) для створення громадського пасовища (пасовищ) з чітко визначеною площею та кадастровим номером із земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території відповідної сільської (селищної) ради відповідного району відповідної області.

Примітка. У разі прийняття такого наказу, кроки 6 — 8 запропонованого алгоритму не застосовуються.

.5 крок. Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його погодження у встановленому законом порядку (у разі формування земельної ділянки (ділянок).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (земельних ділянок) для створення громадського пасовища (пасовищ) розробляється на підставі договору, укладеного радою з розробником документації із землеустрою, який відповідає вимогам, визначеним ст. 26 Закону № 858, а саме:

а)

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою

б)

фізичні особи — підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою

Далі розроблений проект землеустрою підлягає погодженню відповідно до ст. 186, 186¹ ЗК, зокрема, в обов’язковому порядку — територіальним органом Держгеокадастру за принципом екстериторіальності згідно з постановою КМУ від 31.08.16 р. № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру».

У випадках, передбачених законом, проект землеустрою також підлягає державній експертизі відповідно до Закону України 17.06.04 р. № 1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної документації».