Сказати «Дуже Дякую»

В ч. 1 ст. 173-2 кодексу про адміністративні правопорушення передбачені санкції-громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб. Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Статтею 288 КпАП визначено коло органів, до яких можна оскаржити постанову по справі про адмінстягнення. Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Виконання стягнення у вигляді громадських робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, види якої визначаються органами місцевого самоврядування. У разі втрати працездатності, призову на строкову військову службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме місцезнаходження особи, постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, громадські роботи замінюються штрафом, розмір якого визначається з розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян. У разі ухилення порушника від відбування громадських робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк громадських робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом. Заміна громадських робіт штрафом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, передбачає можливість застосування штрафу. Строк арешту визначається із розрахунку, що одна доба арешту дорівнює п’яти годинам невідбутих громадських робіт, але не може перевищувати п’ятнадцять діб. Адміністративний арешт не може застосовуватись до інвалідів першої і другої груп.

В судовій практиці заміна громадських робіт арештом чи штрафом найчастіше й стається, однак при постановленій такого рішення судом враховуються причини та характер причин ухилення особи від відбування адмінстягнення у вигляді громадських робіт.

Згідно Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт та виправних робіт, затвердженим наказом міністерства юстиції від 19.03.2013, якщо у призначений день порушник не з’явився за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, то на наступний день кримінально-виконавча інспекція надсилає повторний виклик. Якщо порушник не з’явився до кримінально-виконавчої інспекції після двох викликів, то кримінально-виконавча інспекція надсилає запит до територіального адресно-довідкового підрозділу Державної міграційної служби України, служби дільничних інспекторів міліції з метою з’ясування факту проживання (перебування) порушника за вказаним у постанові суду місцем проживання. Відповідно до визначеного органами місцевого самоврядування переліку об’єктів, на яких порушники відбувають громадські роботи, кримінально-виконавча інспекція у десятиденний строк з дня отримання постанови суду видає порушнику направлення на один з цих об’єктів.

Відносини щодо громадських робіт регулюються і законодавством про працю. За практикою трудового законодавства, проїзд до місця роботи оплачується працівником.

Раджу Вам примиритись з потерпілим, домогтись стану законності і злагоди, ніхто не має вчиняти непродуманих вчинків.