Сказати «Дуже Дякую»

Нагадаємо, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити. Такі вимоги закріплені в ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Зокрема, у ситуації, пов’язаній з проведенням капітального ремонту будівлі або її частини, призупиненням експлуатації, точкою відліку для діяльності бухгалтерської служби повинні бути лише оформлені відповідним чином конкретні документи, визначені законодавством, та передані їй.

Що це за документи? Це можуть бути як первинні документи, так і інші, за результатами оцінки яких бухгалтер робить висновок щодо необхідних подальших дій. При цьому бухгалтеру при виконанні своїх повноважень слід спиратися насамперед на НП(С)БО, які відповідно до ч. 2 ст. 56 БКУ є обов’язковими для застосування.Важливо! Бухгалтеру не варто ігнорувати той факт, що висновок щодо підстав для прийняття, введення в експлуатацію будівлі, призупинення експлуатації будівлі повністю або її частини, списання основних засобів тощо повинна робити комісія, створена на підставі розпорядчого документа керівника бюджетної установи. При цьому колегіальний висновок здійснюють безпосередньо на підставі отриманих та/або оформлених відповідним чином документів, а затверджує його керівник бюджетної установи.Такий підхід до процедури організації та оформлення документів закладено у законодавстві. Але, на жаль, як відомо з практики, найчастіше комісії працюють формально. Фактично функції з підбиття підсумків покладають на бухгалтерську службу. Тому у будь-якому разі бухгалтерія повинна тримати руку на пульсі щодо питання класифікації ремонтів та інших будівельних робіт, а також розуміти наслідки для своєї діяльності, але не перебирати на себе повноваження інших служб та працівників установи.

По-третє, давайте розберемося з нормами і вимогами законодавства з цього питання.

Нині типові форми, які використовують бюджетні установи для оформлення господарських операцій з надходження, руху та вибуття основних засобів затверджено наказом № 818.Увага! Серед типових форм для обліку основних засобів, затверджених наказом № 818, немає окремої форми для оформлення виведення із експлуатації (або призупинення експлуатації) об’єкта основних засобів.Тому при здійсненні капітального ремонту слід застосовувати такі форми: Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів; Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів. Ці документи (акти) складаються у 2 примірниках, якщо ремонт здійснює стороння організація. Перший примірник Акта передають до бухгалтерської служби установи, а другий — підприємству (організації) або суб’єкту державного сектору (структурному підрозділу), який виконує такий ремонт.

Нагадаємо, що за загальними правилами Акт затверджує керівник суб’єкта державного сектору. Саме з цього моменту варто зробити певні висновки.

Річ у тому, що в п. 2 розд. VI Методрекомендацій установлено таке: рішення про характер і ознаки здійснюваних суб’єктом державного сектору робіт, тобто чи спрямовані вони на підтримку поточного стану чи підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигід, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, приймає керівник суб’єкта державного сектору з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.Тому саме керівник бюджетної установи у звичайних умовах діяльності повинен на підставі заздалегідь наданих структурними підрозділами або комісією відповідних матеріалів (актів, протоколів, висновків експертів тощо) приймати рішення про необхідність здійснення ремонту або поліпшення об’єкта основних засобів. У свою чергу, підтвердженням його рішень будуть подальші дії відповідальних осіб структурних підрозділів бюджетної установи щодо виконання кошторису і як наслідок — дані бухгалтерського обліку та звітності за відповідними напрямами видатків бюджетних програм.

Зазначимо, що оцінка ефективності бюджетних програм здійснюють на підставі аналізу результативних показників, які підтверджуються офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку (пп. 5 та 6 ст. 20 БКУ). Крім того, результати оцінки ефективності бюджетних програм підписує керівник бюджетної служби головного розпорядника. Така вимога передбачена п. 3 розд. III Методичних рекомендацій щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм, затверджених наказом Мінфіну від 17.05.2011 р. № 608.