Сказати «Дуже Дякую»

Об'єктивна сторона цього злочину (ч. 1 ст. 369 КК України) характеризується трьома альтернативними діями: пропозицією надати неправомірну вигоду; обіцянкою надати неправомірну вигоду; наданням такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Про поняття "пропозиція" і "обіцянка" див. п. З примітки до ст. 354 КК України і розглянуті положення щодо цієї статті, про поняття "надання" – розглянуті положення щодо ст. 354 КК України.

Особливістю пропозиції надати неправомірну вигоду, передбаченої ст. 369 КК України, є те, що вона полягає у висловленні службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди. Якщо при цьому повідомляються час, місце, спосіб надання останньої, то вже має місце обіцянка надати неправомірну вигоду.

В обох випадках фактично йдеться про криміналізацію злочинного наміру винної особи. Висловлення наміру про надання неправомірної вигоди може бути здійснене усно, письмово, за допомогою електронної пошти, мобільного зв'язку тощо. Способи вчинення злочину на кваліфікацію вчиненого не впливають. Загалом, пропонуючи чи обіцяючи неправомірну вигоду, винний прагне переконатися, що в майбутньому така вигода буде безперешкодно прийнята службовою особою, що остання її не відхилить, не вчинить провокацію підкупу тощо.

Надання неправомірної вигоди – це її передавання службовій особі (способи можуть бути різними – безпосередньо, через посередника, поштою, переказом грошей на банківський рахунок тощо – і на кваліфікацію не впливають).

Однак із лінгвістичної точки зору вживання терміна "надання" щодо неправомірної вигоди видається не зовсім виправданим і, напевно, є результатом неточного перекладу іноземних (міжнародних) нормативно-правових актів, оскільки в українській мові надати (пропонувати, обіцяти) можна певні речі, послуги, винагороду, а не "вигоду".

За суттю об'єктивна сторона даного злочину вичерпується лише фактом пропозиції, обіцянки надати неправомірну вигоду або надання такої вигоди. Тому для кваліфікації вчиненого не має значення: хто є власником матеріальних благ, що пропонуються, обіцяються або передаються як неправомірна вигода, – той, хто вчиняє окреслені злочинні дії, або інші особи; діє він з власної ініціативи або від імені (за дорученням, на прохання) і в інтересах інших осіб; є ці особи фізичними чи юридичними.

Коли предмет неправомірної вигоди викрадений або здобутий іншим злочинним шляхом, дії того, хто її пропонує, обіцяє або надає, кваліфікуються за сукупністю злочинів. Якщо пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі супроводжуються, наприклад, застосуванням психічного або фізичного насильств щодо останньої, то такі способи вчинення злочину мають отримати окрему кримінально-правову оцінку.

У разі коли службова особа дала підлеглому вказівку домагатися матеріальних благ, пільг чи переваг шляхом підкупу інших службових осіб, виділила або розпорядилася виділити для цього кошти чи інші цінності, надала законного вигляду виплатам у випадках надання неправомірної вигоди в завуальованій формі тощо, то в її діях наявний склад злочину, передбачений ст. 369 КК України.

Якщо ж службова особа лише рекомендувала підлеглому домагатися благ, пільг чи переваг у такий спосіб, її дії можуть кваліфікуватись як підбурювання до пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди, а відповідальність за цей злочин несе той працівник, який, виконуючи таку рекомендацію, запропонував, пообіцяв або надав неправомірну вигоду іншій службовій особі.

Передбачений ст. 369 КК України злочин є закінченим з моменту, коли винний лише запропонував чи пообіцяв надати неправомірну вигоду службовій особі, а остання усвідомила цю інформацію або коли службова особа прийняла хоча б частину наданої неправомірної вигоди (формальний склад).

Якщо службова особа відмовилася прийняти запропоновані, обіцяні чи надані їй гроші, цінності, послуги або з якихось причин не отримала неправомірну вигоду, дії того, хто намагався її надати, належить кваліфікувати як замах на вчинення злочину.

Суб'єкт злочину – загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Якщо пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі вчиняє інша службова особа, то остання теж несе кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України, а за наявності до того підстав – і за інший злочин (зловживання владою або службовим становищем, незаконне заволодіння чужим майном тощо).

Дії особи, яка сприяла у вчиненні злочину тому, хто пропонував, обіцяв чи надав неправомірну вигоду службовій особі, або організувала цей злочин, або підбурила до його вчинення, належить кваліфікувати як співучасть у вчиненні діяння, передбаченого ст. 369 КК України. При цьому питання про кваліфікацію дій співучасника потрібно вирішувати з урахуванням спрямованості його умислу і, зважаючи на те, в чиїх інтересах, на чиїй стороні і за чиєю ініціативою він діяв, – того, хто пропонував, обіцяв або надав неправомірну вигоду, чи того, хто прийняв пропозицію, обіцянку або одержав таку вигоду.

Особа, яка присвоїла владні повноваження чи звання службової особи, може, зокрема, вимагати від інших осіб гроші чи певні матеріальні цінності (блага) за невчинення (вчинення) певних дій. Наприклад, особа, яка видає себе за службову особу контролюючого органу, вимагає чи прохає (пропонує) надати їй неправомірну вигоду за нескладення чи знищення складеного протоколу про нібито виявлене нею правопорушення або ж за сприяння у вирішенні певних питань.

Оскільки така особа не є службовою, її дії, залежно від обставин кримінального провадження, мають кваліфікуватися або тільки як шахрайство за ст. 190 КК України, або ж і як підбурювання до замаху на пропозицію, обіцянку чи надання неправомірної вигоди службовій особі – ст. 190 і ч. 4 ст. 27, ч. 2 чи ч. З ст. 15 і відповідною частиною ст. 369 КК України. Дії ж особи, яка надала гроші чи матеріальні цінності винному, який видавав себе за службову особу, слід кваліфікувати як замах на надання неправомірної вигоди, тобто за ч. 2 ст. 15 і відповідною частиною ст. 369 КК України.

Із суб'єктивної сторони передбачений ст. 369 КК України злочин характеризується лише прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 369 КК України) є вчинення діянь, передбачених ч. 1 аналізованої статті, повторно (див. примітку до ст. 354 КК України і розглянуті положення щодо цієї статті).

Особливо кваліфікований склад аналізованого злочину має місце у разі: вчинення діянь, передбачених частиною 1 або 2 цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб (ч. З ст. 369 КК України); вчинення діянь, передбачених частиною 1, 2 або 3 цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або організованою групою чи її учасником (ч. 4 ст. 369 КК України).

Визначення понять "службова особа, яка займає відповідальне становище" і "службова особа, яка займає особливо відповідальне становище" наведено у пп . 2 і З примітки до ст. 368 КК України. Зміст понять "попередня змова групи осіб" та "організована група" розкрито, відповідно, у ч. 2 і ч. 3 ст. 28 КК України.

Особа, яка запропонувала, пообіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 369 КК України, якщо для цього існують підстави та умови, визначені у ч. 5 ст. 354 КК України (див. указану норму та розглянуті положення щодо неї).

Покарання за злочин: за ч. 1 – штраф від 500 до 750 н.м.д.г., або обмеження волі на строк від 2 до 4 років, або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 – позбавлення волі на строк від 3 до 6 років із штрафом від 500 до 1000 н.м.д.г., з конфіскацією майна або без такої; за ч. З – позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої; за ч. 4 – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.