ст. 59 ч. 7 КВК України

Порядок і умови відбування покарання визначаються ст. 59 КВК України, частина перша якої передбачає, що засуджені до обмеження волі мають право: носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грошима без обмежень; відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побаченні – до3-х діб один раз на місяць. Відповідно до частини другої цієї ж статті, у певних випадках (на них ми зупинимося трохи згодом) засудженим може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру.

Обов’язки засуджених визначені ч.3 ст.59 КВК України і до них, поряд з іншими належать: сумлінно працювати в місці, визначеному адміністрацією; постійно перебувати в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації виправного центру; проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорту; проживати як правило у спеціально призначених гуртожитках, а перебування у вільний від роботи час поза гуртожитком дозволяється з дозволу адміністрації, який оформлюється постановою. Засудженим, які не допускають порушень та мають сім’ю, після відбуття 6 місяців строку покарання може бути дозволено за постановою начальника виправного центру проживати за межами гуртожитку разом із сім’ями – вони можуть або орендувати житло, або його придбавати в межах виправного центру. Такі засуджені повинні від 1 до 4 разів на тиждень з’являтися у виправний центр для реєстрації.