Орендна плата за землю(багаторічні насадження)

Згідно зі ст. 22 Земельного кодексу України (далі — Земельний кодекс) до земель сільськогосподарського призначення належать як сільськогосподарські (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), так і несільськогосподарські угіддя, зокрема, землі під господарськими будівлями і дворами.

Податковим кодексом України (далі — Податковий кодекс) встановлено порядок плати за використання земельних ресурсів залежно від того, встановлено чи не встановлено їх нормативну грошову оцінку, а ставки земельного податку визначено окремо для різних категорій земель та цільового призначення залежно від місцезнаходження земельних ділянок (у межах чи за межами населеного пункту).

Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких встановлено (незалежно від місцезнаходження), ст. 274 Податкового кодексу визначено загальну ставку податку — 1% від нормативної грошової оцінки. Винятком є сільськогосподарські угіддя, земельні ділянки, надані на землях лісогосподарського призначення, та земельні ділянки, зазначені у ст. 276 цього Кодексу.

Для несільськогоподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено, та зайнятих господарськими будівлями (спорудами), Податковим кодексом визначено окрему ставку оподаткування земельним податком — з 1 га сплачується 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі

Отже, у вищезазначеному випадку за земельні ділянки, які є землями сільськогосподарського призначення (не є сільськогосподарськими угіддями) і розташовані за межами населеного пункту, податок обчислюватиметься за ставкою 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якщо таку оцінку проведено, а якщо такої оцінки немає — за ставкою 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.