Відвовідальність а невиконання рішення суду

Реально, у даному випадку, в мами відповідальності не має

Тетяна, батько дитини може звернутися до суду з цивільним позовом про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.

ч. 2 ст. 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;

В силу ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 141 Сімейного кодексу України батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Статтею 159 СК визначено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, в спілкуванні з дитиною та в її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

У звязку з тим, що це буде друге рішення суду про зобовязання матері надавати можливість батькові спілкуватися з дитиною, батько може вимагати ще й сплату йому моральної шкоди. У разі задоволення даного позову, матір чекає виконавча служба з усіма в подальшому негативними наслідками.