Стаття 86. Проведення робіт на землях водного фонду, ВКУ

Зпочатку-для «копання» штучної водойми-потрібно придбати-певне, у власність, інші способи є важичими-земельну ділянку в необхідному місці і потрібного розміру. Потім-потрібно змінити її цільове призначення (об’єктом водного фонду вона, вірогідно, не була, бо штучна водойма там лише запланована для утворення). Після того, оформивши усе для цього-здійснити «спорудження» водойми.

Вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється. На території водоохоронних зон забороняється: 1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів, 2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації, 3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки. Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів, для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: 1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, 2) зберігання та застосування пестицидів і добрив, 3) влаштування літніх таборів для худоби, 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, 5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки, 6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. Також навколо водойм можуть встановлюватись смуги відведення з особливим режимом користування.

Згадані Вам житлові будівлі та будівлі садибного використання мали б знаходитись на сусідніх земельних ділянках. Споруди ж, які можуть міститись біля водойми, вказані у попередньому абзаці. Навколо водойми-мають бути вищезгадані зони чи смуги. Згідно із Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженому постановою Кабінету міністрів від 8 травня 1996 р., розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства тощо, і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.