Представництво юрособи в адміністративному суді

29 грудня 2019 року набрав чинності Закон № 390-IX, відповідно до якого юрисконсульти, інші працівники юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування отримали право представляти останніх у суді ("Закон").З 29 грудня 2019 року судам під час прийняття процесуальних документів та допуску осіб до участі у справі слід враховувати наступне:

• по-перше, крім керівника та члена виконавчого органу, право представляти юридичну особу в порядку самопредставництва отримали інші особи, які мають з такою юридичною особою трудові відносини (діють на підставі трудового договору (контракту);

• кодекси доповнено положеннями щодо самопредставництва органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, від імені яких діють їх керівники, інші уповноважені особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору.

Як бачимо, зазначеним законом не скасовано норму щодо представництва юридичних осіб виключно адвокатами, відтак і про скасування адвокатської монополії мова не йде.

Натомість, розширення можливостей для самопредставництва мало на меті вирішити назрілі проблеми щодо:

• надання бізнесу можливості захищати свої інтереси силами власного персоналу - юрисконсультів;

• позбавлення юрисконсультів потреби в отриманні адвокатського свідоцтва; та

• вирішення проблеми представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах нестачі бюджетів та відсутності чіткого механізму закупівлі адвокатських послуг.

Довіреність: чи підтверджує повноваження щодо самопредставництва? Відповідна на це питання однозначна - ні.

Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження працівника (юрисконсульта) представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва.ак, наприклад Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) в ухвалі від 12 лютого 2020 року у справі № 160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).

Які документи можуть підтверджувати повноваження щодо самопредставництва?

В ухвалі від 07 лютого 2020 року у справі № 17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд) залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду:

• докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також

• докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).

При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді.

Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.

Так, в ухвалі від 20 січня 2020 року у справі № 910/3245/19 повертаючи касаційну скаргу юридичної особи Верховний Суд (Касаційний господарський суд) вказав, що надана копія трудового договору не містить положень щодо повноважень юрисконсульта на представництво інтересів відповідача в суді.

В ухвалі від 21 січня 2020 року у справі № 924/440/19 Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) зазначив, що для підтвердження права працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування діяти в порядку самопредставництва, такий працівник має надати суду:

• витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або

• оригінал або копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та

• окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси без такого доручення.

Численна судова практика та власний досвід участі у судовому процесі свідчать, що за умови надання усіх необхідних документів (як зазначено вище) суди допускають юрисконсультів до участі у справі в порядку самопредставництва.