Система права

14.5. Інститут права

Інститут права — впорядкована сукупність14.5. Інститут права

Інститут права — впорядкована сукупність правових норм, яка регулює певний вид (групу) суспільних відносин. Інститут права в першу чергу — структурний підрозділ галузі права, дрібніша в порівнянні з галуззю сукупність юридичних норм. У кожній галузі права можна виділити безліч інститутів. Так, до галузі трудового права включа­ються інститути трудової дисципліни, матеріальної відпо­відальності, охорони праці тощо. Галузь цивільного права України включає такі інститути, як інститут представни­цтва, інститут дарування, інститут договору купівлі-продажу, інститут спадкоємства тощо.

Ознаки правового інституту:

1) однорідність соціального змісту. Кожен інститут призначений для регулювання самостійної, дещо відокрем­леної групи суспільних відносин або актів поведінки суб'єк­тів права. Наприклад, інститут купівлі-продажу включає дефініцію даного договору, його предмет, форму, умови укладання та зміст, а також; його різновиди: роздрібну купівлю-продаж, постачання, контрактацію та міну;

2) юридична єдність правових норм. Норми, що входять до правового інституту, утворюють єдиний комплекс, виражаються в загальних положеннях, правових принципах, специфічних правових поняттях. Наприклад, для інституту договору купівлі-продажу таким загальним принципом є принцип майнового еквівалента (ціна — товар), специфічними правовими поняттями є продавець і покупець, гарантії якості товару тощо;

3) нормативна відособленість, тобто відокремлення створюючих правовий інститут норм у главах, в розділах, частинах, інших структурних підрозділах закону або іншого нормативно-правового акта. Наприклад, інститут договору купівлі-продажу складає зміст розділу 54, підрозділу 1 розділуIII, книги V Цивільного кодексу України;

4) повнота регульованих відносин. Інститут права включає такий набір норм (дефініцій, дозвільних, заборонних тощо), який покликаний забезпечувати безпрогальність регульованих ним відносин. Наприклад, розділ 54 ЦК України містить усі можливі на сьогодні варіанти купівлі-продажу.

Через ці властивості кожен інститут права виконує влас­тиве тільки йому регулятивне завдання і не має суперечити іншим структурним елементам системи права.

Види правових інститутів:

1) за структурою та місцем у системі права виділяють прості, або галузеві, та складні, або міжгалузеві, інститути права. Простий (галузевий) інститут включає юридичні норми, що регулюють суспільні відносини тільки в рамках однієї галузі права. Наприклад, інститут припинення шлюбу в сімейному праві, інститут застави в цивільномуправі, інститут злочинного діяння в кримінальному праві тощо. Складний (комплексний, міжгалузевий) інститут права є сукупністю норм, що входять до складу різних галузей права, але регулюють взаємопов'язані споріднені відносини. Типовим прикладом є інститут власності, який є предметом регулювання конституційного, цивільного, сімейного, адміністративного та деяких інших галузей права;

2) за функціональною роллю виділяють регулятивні (наприклад, інститут міни) т&охоронні (наприклад, інститут кримінальної відповідальності) правові інститути;

правових норм, яка регулює певний вид (групу) суспільних відносин. Інститут права в першу чергу — структурний підрозділ галузі права, дрібніша в порівнянні з галуззю сукупність юридичних норм. У кожній галузі права можна виділити безліч інститутів. Так, до галузі трудового права включа­ються інститути трудової дисципліни, матеріальної відпо­відальності, охорони праці тощо. Галузь цивільного права України включає такі інститути, як інститут представни­цтва, інститут дарування, інститут договору купівлі-продажу, інститут спадкоємства тощо.

Ознаки правового інституту:

1) однорідність соціального змісту. Кожен інститут призначений для регулювання самостійної, дещо відокрем­леної групи суспільних відносин або актів поведінки суб'єк­тів права. Наприклад, інститут купівлі-продажу включає дефініцію даного договору, його предмет, форму, умови укладання та зміст, а також; його різновиди: роздрібну купівлю-продаж, постачання, контрактацію та міну;

2) юридична єдність правових норм. Норми, що входять до правового інституту, утворюють єдиний комплекс, виражаються в загальних положеннях, правових принципах, специфічних правових поняттях. Наприклад, для інституту договору купівлі-продажу таким загальним принципом є принцип майнового еквівалента (ціна — товар), специфічними правовими поняттями є продавець і покупець, гарантії якості товару тощо;

3) нормативна відособленість, тобто відокремлення створюючих правовий інститут норм у главах, в розділах, частинах, інших структурних підрозділах закону або іншого нормативно-правового акта. Наприклад, інститут договору купівлі-продажу складає зміст розділу 54, підрозділу 1 розділуIII, книги V Цивільного кодексу України;

4) повнота регульованих відносин. Інститут права включає такий набір норм (дефініцій, дозвільних, заборонних тощо), який покликаний забезпечувати безпрогальність регульованих ним відносин. Наприклад, розділ 54 ЦК України містить усі можливі на сьогодні варіанти купівлі-продажу.

Через ці властивості кожен інститут права виконує влас­тиве тільки йому регулятивне завдання і не має суперечити іншим структурним елементам системи права.

Види правових інститутів:

1) за структурою та місцем у системі права виділяють прості, або галузеві, та складні, або міжгалузеві, інститути права. Простий (галузевий) інститут включає юридичні норми, що регулюють суспільні відносини тільки в рамках однієї галузі права. Наприклад, інститут припинення шлюбу в сімейному праві, інститут застави в цивільномуправі, інститут злочинного діяння в кримінальному праві тощо. Складний (комплексний, міжгалузевий) інститут права є сукупністю норм, що входять до складу різних галузей права, але регулюють взаємопов'язані споріднені відносини. Типовим прикладом є інститут власності, який є предметом регулювання конституційного, цивільного, сімейного, адміністративного та деяких інших галузей права;

2) за функціональною роллю виділяють регулятивні (наприклад, інститут міни) т&охоронні (наприклад, інститут кримінальної відповідальності) правові інститути;