Стаття 39. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника, КЗпПУ

Доброго дня, Микола. Звільнення по ст.39 КЗпП можливе у разі:

1) хвороби або інвалідності працівника, які перешкоджають продовженню ним роботи відповідно до трудового договору;

2) порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору;

3) якщо працівник, відповідно до ст. 38 КЗпП, має право на звільнення у визначений ним строк до закінчення двотижневого строку після попередження про звільнення у зв'язку з неможливістю продовжувати роботу.

Тобто йде мова про звільнення за власним бажанням з поважних причин. В роз"ясненні Мінюсту від 14.07.2011 вказано, що

Тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів); звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України (на 90 календарних днів).

Отже, якщо звільнення відбулось за власним бажанням, але з поважних причин, то строк виплати не скорочується. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам передпенсійного віку - не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення.