Стаття 35 закону про поліцію

Згідно п. 1 ст. 35 Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

• якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
• якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
• якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
• якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
• якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
• якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
• якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
• якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
• порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Якщо поліцейський повідомив, що Ви порушили ПДР, далі ваші відносини регулюються Кодексом України про адміністративні порушення (далі – КУпАП). За процедурою поліцейський повинен винести Вам постанову про адміністративне правопорушення (далі – постанова), якщо у нього є відповідні докази того, що Ви порушили ПДР. Ви маєте право дістати телефон або повернути відеореєстратор (якщо він є у наявності) та фіксувати всі дії поліцейського, щоб потім мати можливість оскаржити його дії, та щоб у Вас були фактичні дані, якими ви будете підтверджувати свої доводи. Також важливо, що за ст. 268 КУпАП поліцейський виносить постанову тільки у присутності особи, тобто безпосередньо біля Вас. Написання поліцейським постанови без вашої присутності або у службовому автомобілі є грубим порушення розгляду справи та може бути підставою для задоволення скарги на постанову.

Також, дії поліцейського мають відповідати п. 1 ст. 18 Закону, а саме поліцейський повинен:

• неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
• професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва;
• поважати і не порушувати прав і свобод людини;
• надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я;
• зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків;
• інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Так, наприклад, Апеляційний суд Чернівецької області при розгляді справи №723/2937/18 вказав на те, що поліцейські вийшли за межі наданих їм прав та службових повноважень і вчинили явно незаконні дії щодо особи. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/76811067). Із досліджених апеляційним судом нагрудних камер поліцейських суд встановив, що працівники поліції діяли грубо, цинічно, брутально та зухвало, чим порушували ст. 18 Закону, ст. 63 Конституції України, ст. ст. 256, 268 КУпАП. Звертаючись до особи поліцейські не назвали своє прізвище, посаду, та поліцейське звання, вимагали надати пояснення та підписати протокол про адміністративне правопорушення, при цьому поліцейська жіночої статті постійно говорила та перебивала особу, не даючи можливості йому надати пояснення з приводу поставленого у вину правопорушення, а коли в присутності свідків водій заявив, що бажає пройти освідування на стан сп’яніння і просить надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки, поліцейські на порушення п.5 розділу ІІ Наказу МВС та МОЗ від 09.11.2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відмовили йому в цьому. Тому, апеляційний суд прийшов до висновку, що за таких обставин не може взяти за основу протокол про адміністративне правопорушення та пояснення свідків, які були надані поліцейським і керуючись ст. 62 Конституції України, в якій вказано, що всі сумніви щодо доведеності вини у вчинення ним адміністративного правопорушення тлумачаться на його користь, вирішив, що висновок суду першої інстанції про наявність складу адміністративного правопорушення є необґрунтованим. Апеляційний суд постановив скасувати постанову суду і закрити провадження у справі за відсутності в діях особи складу правопорушення.

Також важливим є те, що перед початком розгляду справи, поліцейський повинен зачитати Вам ваші права, тобто повідомити, що згідно ст. 63 Конституції України «особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом…», згідно ст. 268 «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи…»