Цивільний кодекс

У випадку, коли позичальник своєчасно, тобто у строк, встановлений договором або законом (ст. 1049 ЦК), не повернув суму позики, на нього покладається обов´язок сплатити суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, проценти за користування сумою позики, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування двох різновидів процентів здійснюється кумулятивне, шляхом складання процентів за користування сумою позики та процентів від простроченої суми (проценти відповідальності). Розмір відповідальності позичальника за прострочення визначається у розмірі трьох процентів річних від суми позики, нарахованих від дня, коли сума позики повинна була бути поверненою, до дня її фактичного повернення позикодавцю незалежно від сплати процентів, передбачених у договорі позики. Проценти як форма відповідальності нараховуються на суму позики (основного боргу) без врахування вже нарахованих процентів за користування основним капіталом, якщо в договорі не встановлено інше. Договором може бути встановлений інший розмір процентів за прострочення повернення суми позики та процентів за користування.

Якщо позичальником прострочене повернення позики, предметом якої є визначені родовими ознаками речі, на нього покладається обов´язок сплатити позикодавцеві неустойку у вигляді штрафу або пені. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов´язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов´язання за кожен день прострочення виконання. Слід мати на увазі, що проценти на неустойку не нараховуються, а сплата (передання) неустойки не звільняє боржника (позичальника) від виконання свого обов´язку в натурі.

Якщо договором позики встановлений обов´язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини (однократне прострочення) позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК. Це означає, фактично, що умова про розстрочення втрачає силу. З цього ж моменту також становиться можливим нарахування на суму, що залишилася, процентів від простроченої суми. Крім того, позикодавець має право отримати винагороду за надання предмету позики у користування у вигляді процентів. Розмір процентів визначається згідно ст. 1048 ЦК. Зазначене стосується лише відносин позики, де предметом виступають грошові кошти, оскільки позика речей, визначених родовими ознаками, є безпроцентною.

Сергій.

Вчинивши до нього відповідний цивільний позов.

А засвідчили б в нотаріуса, відразу б до стягнення боргу.

Добрий вечір. Ви можете подати до суду позов про стягнення боргу за договором позики. В таких випадках в першу чергу вимагається наявність в сторони судового провадження письмових доказів, зокрема тексту договору. Ви мали б надати суду ще й інші докази, наприклад показання свідків. За ст. 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (стаття 1049 ЦКУ).