Правомірність звернення стягнення на предмет застави

Кредитний договір та договір застави укладено 2008р.(ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів», який діяв тоді передбачав звернення стягнення на предмет застави виключно за рішенням суду). Згодом, а саме в 2011 році до вищевказаного ЗУ було внесено зміни внаслідок чого звернення стягнення стало можливим також і за виконавчим написом нотаріуса.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів» передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

За вчиненням виконавчого напису нотаріуса Стягувач звернувся у березні 2019 року.

Чи мав він право вчиняти стягнення предмету застави, яке є похідним від правовідносин між Позичальником та Банком, які в свою чергу, утворилися внаслідок укладання кредитного договору та договору застави?