податковий кредит

Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. Своєю чергою, визнання податкового кредиту розпочинається з постачань/придбань, дата визнання податкового кредиту за якими настає після реєстрації платником ПДВ. Про це зауважила й ДФС у підкатегорії 101.14 системи «ЗІР Особа, яка реєструється як платник податку <...>, має право включити до складу податкового кредиту сплачену (нараховану) суму ПДВ лише по тих операціях, перша подія по яких (оплата послуг або дата отримання податкової накладної) відбулася після її реєстрації платником ПДВ <І хоча право на податковий кредит не завжди виникає на дату «першої події», вважаємо, що це роз’яснення підходить і для інших випадків. Адже, як і в будь-якому іншому разі, дата «першої події» є датою виникнення податкового кредиту. І якщо дата виникнення податкового кредиту, визначена згідно з п. 198.2 ПКУ, настає після ПДВшної реєстрації, то платник ПДВ має право визнавати податковий кредит за відповідною операцією.У п. 198.1 ПКУ визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит одночас п. 198.3 ПКУ визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою п. 193.1 ПКУ Аналогічне роз’яснення є й у підкатегорії 101.06 системи «ЗІР».

Звідси можна зробити такий висновок: навіть якщо з певних причин платник ПДВ не включив вхідний ПДВ до податкового кредиту (хоча формально мав таке право), то все ж він повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.