Заявление о неявке в суд

О признании гражданина потерпевшим или об отказе в этом лицо, производящее дознание, следователь и судья выносят постановление, а суд — определение.
Гражданин, признанный потерпевшим от преступления, вправе давать показания по делу. Потерпевший и его представитель имеют право представлять доказательства, заявлять ходатайства, знакомиться со всеми материалами дела с момента окончания досудебного следствия, а в делах, по которым досудебное следствие не производилось, — после назначения дела к судебному разбирательству; участвовать в судебном разбирательстве; заявлять отводы; подавать жалобы на действия лица, производящего дознание, следователя, прокурора и суда, а также подавать жалобы на приговор или определения суда и постановления судьи; а при наличии соответствующих оснований — на обеспечение безопасности.
В определенных настоящим Кодексом случаях потерпевший вправе в ходе судебного разбирательства лично или через своего представителя поддерживать обвинение. Потерпевший может принимать участие в судебных прениях.

Статья 49. Потерпевший.

У разі неприбуття до суду потерпілого, належним чином повідомленого про судовий розгляд (за наявності підтвердження отримання ним судового виклику), за відсутності поважних причин такої неявки та клопотання про відкладення судового розгляду у зв’язку з його неприбуттям, суд, заслухавши думку інших учасників судового провадження, відповідно до ч. 1 ст. 325 КПК вправі ухвалити рішення про проведення судового розгляду без потерпілого, за винятком випадків, передбачених КПК, зокрема, якщо кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення або у судовому провадженні розглядається угода про примирення потерпілого з підозрюваним, обвинуваченим чи ухвала про відмову у її затвердженні тощо. В інших випадках суд повинен прийняти рішення про відкладення судового розгляду та за відсутності поважних причин неприбуття такого потерпілого відповідно до ст. 139 КПК вправі накласти на потерпілого грошове стягнення, привід до потерпілого згідно з ч. 2 цієї статті не застосовується. Зауважимо, що повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, належним чином повідомленого про судовий розгляд (наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення та висловлення потерпілим згоди на підтримання обвинувачення в суді (у такому випадку кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного) прирівнюється згідно з ч. 6 ст. 340 КПК до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.