Чи звільняється споживач комунальної послуги з постачання теплоенергії від сплати судового збору

Споживач звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, але має обовязок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях (ВСУ у справі № 6-185цс17, 06.09.17 )Суть висновку ВСУ, що окремо не формувався, а випливає з тексту постанови, полягає в наступному - споживач, право якого порушене і який у зв’язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів», звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов’язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Висновок ВСУ, що окремо не формувався - а кожен примірює на себе - це по - українському! Видача судового наказу без участі споживача - це вже порушення права споживача. Справа в тому, що з 2008 року мій надавач послуги теплопостачання кожен рік подає заяву до суду про видачу судового наказу про стягнення з мене заборгованості. Кожний рік я подавав заяву до суду про скасування наказу. Отже і суддя і заявник завідомо знали про те, що при видачі чергового наказу я буду подавати заяву про скасування цього наказу. Тут просто порушується принцип - хто виграє судову справу, той повертає собі судовий збір. Але ж механізму повернення судового збору за подання заяви на скасування наказу НЕМАЄ! Згідно з логікою - заявник після скасування наказу повинен (має право) подати до суду позовну заяву на свого боржника. Допустимо боржник виграє справу - а судовий збір же ним заплачений за подачу заяви про скасування наказу поверненню ж не підлягає. Другими словами : щоб доказати що ти не слон - заплати за скасування наказу в якому ти визнаний слоном, а далі трава не рости... Тут щось не так. Я не юрист, але логіки тут явно бракує. Це нагадує мені той факт, що до 2012 року справу за нововиявленими обставинами повинен був розглядати саме той суддя, який приймав перше рішення. Слава богу комусь дійшло змінити цю ганебну практику. Який суддя визнає свою помилку???