підпис факсиміле

Наказом Міністерства аграрної політики України від 11 квітня 2013 року № 255 затверджені Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою. Відповідно до цього наказу: технічне забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою — засоби обчислювальної та інформа ційної техніки, технічні засоби для виконання гео дезичних та інших робіт при здійсненні землеустрою; технологічне забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою — сукупність методів, виробни чих процесів і програмнотехнічних засобів, об’єд наних у технологічний процес для збору, ведення, контролю, накопичення, зберігання, поновлення, пошуку, перетворення, переробки, відображення, видачі й передачі даних з метою виконання робіт із землеустрою. Положеннями статті 66 Закону України «Про земле устрій» визначено, що сертифікованими інженерами землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерівземлевпорядників. Відповідно до частини восьмої статті 68 Закону України «Про землеустрій» складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікацій ного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із земле устрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною. Щоб пересвідчитися, що суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою відповід но до вимог частини другої статті 26 Закону України «Про землеустрій», необхідно перевірити у Держав ному реєстрі сертифікованих інженерівземлевпоряд ників відомості (розділ «Ліцензування та сертифі кація» на офіційному вебсайті Держземагентства України http://land.gov.ua) — чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженериземлевпорядники (якщо розробником до кументації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особупідприємця у цьому реєстрі.Частиною шостою статті 25 Закону України «Про землеустрій» визначено, що відповідність доку ментації із землеустрою положенням нормативно технічних документів, державним стандартам, нормам і правилам у сфері землеустрою засвідчується: у паперовій формі — підписом та особистою печаткою сертифікованого інженераземлевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою; в електронній формі — електронним цифровим підпи сом сертифікованого інженераземлевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання елект ронного цифрового підпису. Згідно з положеннями пункту 3.2 Вимог до техніч ного і технологічного забезпечення виконавців (роз робників) робіт із землеустрою, затверджених нака зом Мінагрополітики України від 11.04.2013 № 255, документація із землеустрою, розроблена виконавця ми (розробниками) робіт із землеустрою, підписуєтьсякерівником суб’єкта господарювання та сертифіко ваним інженеромземлевпорядником. Отже, чинним законодавством не встановлено обов’язкової вимоги щодо наявності підпису та печат ки двох сертифікованих інженерівземлевпорядників на документації із землеустрою, якщо розробником документації є юридична особа відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України «Про земле устрій». Звертаємо увагу! Частиною сьомою статті 1861 Земельного кодексу України визначено, що органам, зазначеним у части нах першійтретій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за бороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відве дення земельної ділянки будьякими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будьяких обстежень, експертиз та робіт

У зв’язку із закінченням 1 січня 2015 року перехідного періоду для суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на виконання робіт із землеустрою, а також численними запитами з указаного питання, Держземагентство України надало роз’яснення щодо зміни вимог до розробників документації із землеустрою.

1. Щодо визначення правового статусу розробників документації із землеустрою

З 1 січня 2015 року закінчився перехідний період для суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на виконання робіт із землеустрою, та вступили в дію зміни до чинного законодавства щодо вимог до розробників документації із землеустрою.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно з пунктом дванадцятим частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Положеннями статті 66 Закону України «Про землеустрій» визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до частини восьмої статті 68 Закону України «Про землеустрій» складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України «Про землеустрій», необхідно на офіційному веб-сайті Держземагентства України (http://land.gov.ua) знайти розділ «Ліцензування та сертифікація» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

2. Чи може сертифікований інженер-землевпорядник одночасно працювати як фізична особа – підприємець та за основним місцем роботи у складі юридичної особи?

Так, може. В цьому випадку сертифікований інженер-землевпорядник, що є фізичною особою-підприємцем, має право укласти трудовий договір, як найманий працівник, з юридичною особою за умови ведення трудової книжки (це буде його основне місце праці). Разом з тим, сертифікований інженер-землевпорядник може здійснювати свою господарську діяльність як фізична особа-підприємець (його робота в цьому разі вважатиметься сумісництвом).

3. Якщо документація із землеустрою розробляється юридичною особою, чи повинні її підписувати два сертифікованих інженери-землевпорядники?

Частиною шостою статті 25 Закону України «Про землеустрій» визначено, що відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується:

у паперовій формі – підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;

в електронній формі – електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

Згідно з положеннями пункту 3.2 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджених наказом Мінагрополітики України від 11.04.2013 № 255, документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується керівником суб’єкта господарювання та сертифікованим інженером-землевпорядником.

Отже, чинним законодавством не встановлено обов’язкової вимоги щодо наявності підпису та печатки двох сертифікованих інженерів-землевпорядників на документації із землеустрою, якщо розробником документації є юридична особа відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України «Про землеустрій».

Звертаємо увагу, що частиною сьомою статті 186-1 Земельного кодексу України визначено, що органам, зазначеним у частинах першій – третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»;

надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

4. Щодо мораторію на проведення перевірок суб’єктів господарювання

Пунктом восьмим Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня – червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» встановлено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.