Сказати «Дуже Дякую»

Загальні правила застосування набувальної давності містяться у ЦК України, ЗК України, Законі України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»¹, постанові Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»².

¹ Далі за текстом — Закон № 1952.

² Далі за текстом — постанова № 5.

Набувальна давність – це засіб отримання права на нерухоме або рухоме майно особою, яка не є власником такого майна, але добросовісно, відкрито та безперервно володіє ним як своїм власним нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років.

Ця норма прямо закріплена в ст. 344 ЦК України.Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, особі, яка претендує на визнання права власності за набувальною давністю, необхідно довести суду наявність зазначених у ст. 344 ЦК України чотирьох необхідних умов:

1

добросовісність володіння

2

відкритість володіння майном

3

безперервність володіння майном

4

володіння протягом встановленого законом строкуА ОМС як відповідачу залежно від доводів, наведених давнісним володільцем та наданих доказів, визначитись зі своїм відношенням до позову (визнати або заперечувати проти його задоволення).