Сказати «Дуже Дякую»

Справа у тім, що в порядку денному оголошеного засідання було зазначено питання про затвердження нової редакції положення про помічника судді. Натомість довгоочікуваної події не відбулося. Засідання пройшло, але зазначений документ так і не було прийнято. Тож неврегульованість правового статусу помічника судді залишається дискусійною проблемою, яка продовжує турбувати юридичну спільноту і громадськість України.

Питання статусу помічника судді виникло відтоді, коли після прийняття нового закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. вперше було змінено правила добору на відповідну посаду. Новацією зазначеного закону про судочинство стало надання права на підбір свого помічника виключно судді.

Остаточно статус помічника судді змінився після ухвалення нового закону «Про державну службу», який набрав юридичної сили 1 травня 2016 р. З того часу за нормами частини 1 статті 92 помічники суддів втратили статус державних службовців та набули статусу працівників патронатної служби.Сама патронатна служба в Україні існує вже тривалий період (з 1999 р.), однак віднесення посад прес-секретарів, радників і помічників суддів до цієї категорії службовців пов’язана із узгодженням вітчизняного законодавства з європейськими правовими традиціями. Їх відділення від державної служби викликано тим, що, зокрема, помічники суддів безпосередньо не виконують функцій щодо забезпечення діяльності держави, а сприяють організації роботи судді, здійснюючи допомогу в забезпеченні процесу відправлення правосуддя. Натомість зміни законодавства призвели до появи деяких суперечностей щодо діяльності помічників судді. І на ці аспекти юридичних новацій одразу ж звертали увагу і експерти, і громадськість, і самі помічники служителів Феміди. Такі зміни призвели не тільки до зміни назви, але й викликали суттєві наслідки позбавлення статусу державних службовців щодо порядку призначення, звільнення та проходження служби помічниками судді.На жаль, сьогодні помічники суддів у випадку звільнення свого керівника можуть залежати не від інтересів судової системи в цілому, а від суб’єктивної думки керівника апарату суду або його особистісних якостей. статті 46 і 92 цього ж закону містять неоднозначні норми. Так, за ст. 46 час перебування на посаді помічника судді зараховується до стажу держслужби. Водночас ст. 92 передбачає, що час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу держслужби та враховується при присвоєнні держслужбовцю рангу в межах відповідної категорії посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби він перебував на держслужбі та після звільнення з посади патронатної служби повернувся на держслужбу. Отже, можливість неоднозначного тлумачення норм законодавства вимагає офіційного роз’яснення Національного агентства з питань державної служби.