Сказати «Дуже Дякую»

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, роботодавець зобов’язаний надавати додаткові відпустки у зв’язку з навчанням. Право на додаткову відпустку у зв’язку з навчанням закріплено Конвенцією № 140, ратифікованою Законом № 174, КЗпП та Законом про відпустки.
У Конвенції № 140 термін «оплачувана учбова відпустка» означає відпустку, яка надається працівникові з метою навчання на визначений період у робочий час з виплатою відповідної грошової допомоги.Для того щоб отримати додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням (далі — навчальна відпустка), працівнику-студенту необхідно надати роботодавцю довідку-виклик навчального закладу на сесію та написати заяву про надання такої відпустки.

У довідці-виклику має бути зазначено: форму навчання; рівень акредитації навчального закладу; курс, на якому працівник навчається; період сесії, встановлений навчальним закладом; підставу для надання такої відпустки (наприклад, для складання заліків та іспитів).

Згідно зі ст. 17 Закону про освіту планування навчального процесу належить до компетенції навчальних закладів, тобто вони мають право розподіляти встановлену законом тривалість навчальної відпустки протягом навчального року. Тому роботодавець зобов’язаний надавати працівнику таку відпустку саме в той час, який визначено навчальним закладом. Ненадання відпустки у цей час не може бути обґрунтовано виробничою необхідністю для підприємства, оскільки за ст. 202 КЗпП на роботодавця покладається обов’язок створювати працівникам необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.

Навчальна відпустка надається незалежно від щорічних основної та додаткової відпусток. Порядок їх надання не залежить один від одного.

На відміну від щорічних відпусток, навчальні відпустки не підлягають поділу на частини, перенесенню на інший період, продовженню на святкові та неробочі дні. Також за невикористані дні таких відпусток не виплачується грошова компенсація.