незаконні дії органів примусового виконання рішень

За Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції від 29.09.2016, реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною. Спори, пов'язані з такою реалізацією майна, вирішуються в судовому порядку. Електронні торги-продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт реалізації майна, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Організатор електронних торгів-державне підприємство, яке належить до сфери управління міністерства юстиції та уповноважене на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна тощо. Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки).

Відповідно до закону «Про виконавче провадження» (ст. 59), особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку із деякими підприємствами комунальних послуг. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підстави для зняття виконавцем арешту перелічені в ч. 4 цієї статті. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. Оскарження дій або бездіяльності виконавців урегульоване розділом Х вищеназваного закону; до адміністративного суду або до керівника вищого рівня виконавчої служби-можна здійснювати оскарження. Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим законом.

Статтею 121-2 господарського процесуального кодексу встановлено строки оскарження рішень державних та приватних виконавців щодо виконання рішень господарських судів. За кодексом про адмінстративні правопорушення, органи державної виконавчої служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця (стаття 188-13).

Згідно кодексу адміністративного судочинства, в порядку цього судочинства розглядаються справи, де хоча б однією стороною є орган виконавчої влади. За цивільним кодексом, громадяни мають право пред’явити позов про усунення перешкод у здійсненні свого права власності, тобто-витребувати своє майно з чужого незаконного володіння, ці норми поширюються на всі випадки захисту права власності.

За ст. 365-2 кримінального кодексу, зловживання повноваженнями державним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян-має наслідком суворі санкції (обмеження волі тощо).

За часів диктатури було значне підвищення рівня злочинності, що робить цей випадок дещо підозрілим. Швидше зверніться до судово-правоохоронних органів із проханням повернути автомобіль, поки він ще не «пропав». За ст. 216 кримінально-процесуального кодексу, цей злочин розслідують або слідчі державного бюро розслідувань, якщо виконавчу службу вважати правоохоронним органом, або слідчі поліції.