Медична допомога згідно чинного законодавства

Якщо ви поїхали в інше місто, і там щось сталося, то працює невідкладна допомога. Зверніться до найближчого закладу з надання первинної медичної допомоги. Підписувати декларацію для одноразового звернення потреби немає.З 2020 року розпочинається реформування моделі фінансування медичних установ спеціалізованої (вторинної) та високоспеціалізованої (третинної) допомоги. Спеціалізовану медичну допомогу надають лікарі-спеціалісти в центральних районних, міських та обласних лікарнях.

Визначено 25 пакетів. У тому числі: лікування гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда, пологи, складна неонатальна допомога та ендоскопія і дослідження, спрямовані на виявлення онкологічних захворювань на ранній стадії. Таке лікування для пацієнтів буде безкоштовним, точніше, за них медичним закладам заплатить Національна служба здоров’я України.

Тобто, якщо заклад уклав договір з НСЗУ на надання пріоритетних послуг і отримуватиме оплату за цим договором, у пацієнта не мають права вимагати гроші за це чи пропонувати купити ліки за власні кошти або звертатись з проханням вносити благодійни внески.
Пацієнт матиме право обрати лікаря, якому довіряє, не лише на первинній ланці допомоги (сімейного лікаря, педіатра чи терапевта), а й на вторинному рівні також. Тобто, якщо пацієнт отримав направлення від лікаря на планову операцію, він сам обирає лікаря хірурга і заклад. Гроші за надану послугу НСЗУ заплатить тому закладу, який обере пацієнт.Щоб скористатися програмою медичних гарантій, людина повинна дотримуватися певних правил:

- мати направлення від сімейного лікаря. Якщо хворий прийде, який не потребує невідкладної допомоги, без направлення до лікаря, який надає спеціалізовану або високоспеціалізовану медичну допомогу, за власним бажанням, медичний заклад має право надати платну послугу згідно з тарифом. Якщо пацієнт сам за власним бажанням звернеться до закладу і захоче без направлення зробити дослідження, або відвідати лікаря, заклад матиме право офіційно запропонувати оплату послуги за встановленим тарифом;

- у разі, якщо людина вже лікувалася у спеціалізованому закладі за направленням сімейного лікаря/терапевта/педіатра, але стан її здоров’я потребує продовження лікування в спеціалізованому закладі, вона отримає направлення від лікуючого спеціаліста до іншого фахівця. Лікування за цим направленням також оплачує держава;
- без направлення безоплатно можна звертатись до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра, нарколога;

- екстрену медичну допомогу, коли ситуація загрожує життю, нададуть безоплатно без будь-яких попередніх умов. Для отримання екстреної допомоги декларація не потрібна.Більш детальна інформація на сайті Національної служби здоров’я України за посиланням https://nszu.gov.ua/likar-2020…

Дякую за надану інформацію. Мене цікавить інше. Візьмемо так: в денний стаціонар амбулаторії А приходить пацієнт який заключив декларацію з сімейним лікарем в амбулаторії В, з направленням від нього з призначенням ліків в уколах і крапельниці від гіпертонії. Бо йому зручно каратись по місцю проживання. Але ж сімейні лікарі амбулаторії А з ним декларації не заключали і капатись, як я розумію, він повинен в амбулаторії В де він заключив декларацію, допускаючи , що він був в здоровому глузді і розумів, що після заключення декларації йому доведеться консультуватись і лікуватись в амбулаторії В , хоче вона знаходиться в іншому населеному пункті, а не тому де він проживає. Цей пацієнт вважає що лікувати його протягом 5-10 днів повинні в амбулаторії А, бо згідно з його думкою так написано в Конституції. То для чого ж проводилась реформа первинної ланки медицини, яка відмінила дільничий принцип лікування. Цей пацієнт подав скаргу на пропозицію медпрацівників лікуватися по місцю заключення декларації. Хто правий в даній ситуації. Дійде до того, що тепер кожен житель який проживає в населеному пункті А буде вимагати надавати йому лікування в амбулаторії А, а декларацію він заключав з сімейним лікарем в амбулаторії В. Це по закону, по Конституції, чи як? Гроші будуть отримувати медики амбулаторії В, а лікувати і нести відповідальність за можливе погіршення стану пацієнта будуть медики амбулаторії А. Як в цьому випадку говорить закон?

вам ответили на этот вопрос

Доброго дня.

Шановні лікарі!

А дозвольте будь ласка, поставити Вам зустрічне питання.

Якщо б на місці цієї людини була б не якась там пацієнтка, яку Вам чомусь важко прокапати, а Ваша дитина чи Ваша мати, у якої декларація підписана в пункті А, а медична допомога знадобилась їй біля пункту Б, то що тоді має бути важливим - надання медичної допомоги людині, яка її потребує тут і зараз чи спочатку варто з'ясувати де в неї підписана декларація?

Сімейний лікар, з яким укладено декларацію дає лише направлення на лікування.

Якщо людина уклала договір з особою А, це не позбавляє її права звертатися за допомогою до інших фахівців.

Всі чомусь кричать, що наші бідолашні лікарі дуже важко працюють, а по факту ми бачимо, що людина навіть просто прокапатись не може без пригод, а що казати про більш важкі випадки?

Знаєте пан Ігор, мені не відомо чому Ваша пацієнтка уклала договір в іншій амбулаторії, я не знаю чому для одержання ін'єкцій на Вашу думку людина обов'язково має укласти угоду саме у Вашій амбулаторії, але я знаю, що:

1Відповідно до Конституції та Законів України кожна людина має безумовне право на отримання якісної та своєчасної медичної допомоги.

2.Угода з Сімейним лікарем не позбавляє особу від права звертатися за медичною допомогою до інших фахівців.

3. Кримінальну відповідальність за ненадання медичної допомоги людині ніхто не скасовував.

Першочергове завдання кожного лікаря - надання медичної допомоги, а не юридичні формальності.

Абсолютно нікого не хочу образити, розумію, що є різні пацієнти і далеко не всі викликають бажання допомогти їм, розумію, що нині важка ситуація і є дуже багато роботи, але в будь-якому випадку варто залишатись завжди людьми.

Катерина Вікторівна, я вже консультувався в юриста з даного приводу але хотів отримати ширшу інформацію по цьому питанню. Справа в тому що особисто в мене 1800 пацієнтів, які мені вдячні за мою роботу. Даний випадок стався за моєї відсутності на роботі. Суть в тому, що медсестра яка надавала допомогу в нашому денному стаціонарі лягла в лікарню, тобто був відсутній медпрацівник який проводить крапельниці. По друге дана хвора яка звернулась до нас приїхала до нас на машині з чоловіком і по ній було видно що їй треба на когось вилити свій негатив, вона була далеко не в важкому стані а приїхала вона від свого сімейного лікаря з іншого населеного пункту то чому ж він не покапав її в себе на роботі. Чи ви вважаєте нормальним щоб я так само поступав не надаючи допомоги своїм пацієнтам і відправляв до іншого. Він теж сімейний лікар як і я. Коли інші медпрацівники пояснили пацієнтці що медсестра денного стаціонарі в лікарні даній пацієнтці це було до лампочки. Їй порадили звернутись до свого сімейного лікаря, тоді вона вирішила писати скарги. Ще раз підкреслюю що дана пацієнтка не була в важкому стані і вона шляхом поливання брудом і скарги добилась щоб її капати саме в нас. Питання чому в нас? І чи є правовий захист медиків від скандальних пацієнтів. Якщо раніше при дільничному принципу роботу навантаження на сімейного лікаря було 1500 пацієнтів, то зараз 1800. Тобто в нас вистачає роботи. Причому дана пацієнтка мала претензії саме до лікарів, бо їй не сподобалось що лікар не заставив іншу медсестру яка проводила прививки і ін. маніпуляції при обслуговуванні зареєстрованих до неї пацієнтів, все кинути і обслуговувати саме її. Ще раз наголошую її сімейний лікар її оглянув і якщо направив в денний стаціонар а не в лікарню то хвора була далеко не важка. Їй не знадобилась допомога саме біля нашого медичного закладу їй була потрібна допомога в медичному закладі її сімейного лікаря куди вона і звернулась, але чомусь вона вирішила їхати 17 км саме до нас, бо їй тут краще капатись. А коли в переписці я їй запропонував переписатись за медичною допомогою в нашу амбулаторію вона не захотіла, сказала що її сімейний лікар дуже хороший.

Я Вас зрозуміла.

Якщо виникає саме така ситуація як Ви описали і у лікаря фізично немає можливості надати допомогу через надмірне навантаження, він має право відмовити, повідомивши про причину такої відмови та надати рекомендацію щодо звернення до іншого лікаря ( за умов, коли пацієнт справді не потребує негайної допомоги).

Однак, якщо розглядати питання більш широко, то і лікарям і пацієнтам варто знати наступне.

1. Кожен громадянин України, який уклав договір з Сімейним лікарем, може в будь-який час його розірвати. Для цього достатньо укласти новий договір з іншим лікарем.

Сімейний лікар може відмовити пацієнту в його укладенні, якщо у нього вже перевищено кількість пацієнтів, з якими він вже уклав такі договори, порекомендувавши іншого лікаря.

2. Кожний має право на свободу вибору між різними медичними процедурами, закладами та фахівцями. Це право закріплено в:

- ст.5 Європейської хартії прав пацієнтів;

- пункт "д" ст.6, ч.2 ст. 34, ст.ст.36, 38 Основ законодавства України про охорону здоров'я;

- ч.2 ст.284, ст.633 ЦК;

- ст.21 Закону України " Про захист прав споживачів".

Порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, законні підстави для мотивованої відмови лікарем пацієнту в укладенні договору затверджено Наказом МОЗ України від 19.03.2018 року номер 503.

Дуже вдячний Вам за відповідь і час потрачений Вами на моє запитання. Повірте в нашій амбулаторії працюють небайдужі люди, але є пацієнти які вміють зіпсувати нерви. Бажаю Вам не хворіти, якщо потрібна буде якась медична консультація звертайтесь, радий буду допомогти.