вихідна допомога

Статтею 2411 КЗпП установлено порядок обчислення строків виникнення і припинення трудових прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Проте цією нормою не передбачено, з якого дня починається перебіг цих строків, а тому для визначення цього дня слід керуватися статтею 253 ЦКУ, якою передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Статтею 2411 КЗпП передбачено, що строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово пові­домити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець принаймні повинен у зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.
У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство відповідно до статті 117 КЗпП повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
У разі спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування тоді, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Звільненим працівникам у зв’язку з ліквідацією підприємства виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).105 ЦК). Таким чином, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) від імені юридичної особи має право видати та підписати наказ про звільнення працівника за власним бажанням. У підписі замість керівника підприємства вказуємо голову ліквідаційної комісії (ліквідатора)Одночасно з призначенням комісії повинно вирішитись питання щодо оплати праці її членів. На нормативному рівні питання оплати праці голови та членів ліквідаційної комісії не врегульовано. Не передбачено і спеціального механізму оплати їхньої праці.

Робота членів комісії не може розглядатися як сумісництво або поєднання посад. Члени комісії продовжують роботу на займаних посадах до повної ліквідації установи. Тому, дотримуючись роз'яснень Мінсоцполітики, члени ліквідаційної комісії отримують заробітну плату за займаними посадами відповідно до умов оплати праці, які є чинними в установі.

Завершення роботи ліквідаційної комісії підсумовується актом, у якому зазначається така інформація: дата складання, перелік членів комісії, усі дії, проведені під час процедури ліквідації (у хронологічному порядку), документи, отримані внаслідок цих дій.

Акт ліквідаційної комісії підписується членами ліквідаційної комісії та затверджується керівником установи, що ліквідується.

Юридична особа вважається ліквідованою з дня внесення про це запису до Єдиного державного реєст­ру юридичних осіб для цього держреєстратору члени ліквідаційної комісії подають такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення держреєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією та довідку архівної установи про прийняття документів тривалого зберігання. Держреєстратор протягом 24 годин з моменту отримання документів приймає рішення про припинення діяльності юридичної особи. Відповідно такий день буде останнім робочим днем членів ліквідаційної комісії..