У коментованій статті законодавець визначає строки пред’яв лення митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Положення цієї статті зобов’язують перевізника або іншу, належним чином уповноважену особу, пред’явити товари і транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у незмінному стані для митного контролю, а також документи на ці товари і транспортні засоби представникам митних органів у зоні митного контролю, визначеній відповідно до положень ст. 329 Кодексу, протягом трьох годин із моменту прибуття на територію пункту пропуску на митному кордоні України (територію зони митного контролю митниці призначення). Декларант має враховувати положення ч. 4 ст. 200 Кодексу, згідно з якою у місці доставки товари і транспортні засоби пред’являються, а документи на них передаються митному органу у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, установленим для митного органу, – у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. Заява перевізника або особи, яка переміщує товари через митний кордон України, про пред’явлення митним органам товарів і транспортних засобів, а також щодо подання документів на них для митного контролю можлива в усній або письмовій формі. За письмову заяву може правити реєстр документів, який подається митному органу під час доставляння товарів у місце призначення, визначене митним органом у пункті пропуску, або інше місце.Установлений ч. 1 цієї статті строк, як виняток, може збільшуватися у порядку й на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок збільшення строку пред’явлення й продовження строків декларування митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2003 № 377. Відповідно до цього нормативно-правового акта строки пред’явлення або декларування митному органу товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, зазначені у ст. 322 МКУ, можуть бути збільшені або продовжені у разі: 1) хвороби особи, відповідальної за переміщення товарів і транспортних засобів, що підтверджується відповідним медичним документом за формою, установленою для установ і організацій, які входять до сфери регулювання Міністерства охорони здоров’я України; 2) якщо процедура контролю, який здійснюється іншими органами державної влади під час переміщення товарів через митний кордон України, потребує додаткового часу, що підтверджується довідкою відповідного органу державної влади; 3) настання обставин чи подій, які перешкоджають руху транспортного засобу, що підтверджується документами, належним чином засвідченими відповідними органами. Такими обставинами чи подіями вважаються: стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток портів, закриття залізничних колій тощо); воєнні дії чи надзвичайний стан у регіоні, в якому розташовано пункт пропуску або зона митного контролю; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти перевізника, транспортного засобу чи товару, що перевозиться цим транспортним засобом; пригода за участю транспортного засобу, що перевозить товар, яка спричинила повне чи часткове пошкодження транспортного засобу або повну чи часткову втрату товару; неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув, пошкодження або розпакування товару створюють небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров’ю громадян або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події. Залежно від виду обставин чи подій документи, що підтверджують їх наявність і строк дії, можуть видаватися місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, власником підприємства, на якому відбувається страйк, чи вповноваженим ним органом (представником), об’єднаннями, торгово-промисловими палатами, відповідним державним органом із безпеки дорожнього руху, органами Міністерства внутрішніх справ України, іншими спеціально вповноваженими на це держав-ними органами, а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади тощо. Строки пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів можуть бути продовжені митним органом на термін, достатній для ліквідації причин, які стали перешкодою для їх своєчасного пред’явлення. Питання збільшення граничних строків пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів вирішуються у кожному окремому випадку керівником митного органу або його заступником на підставі відповідної заяви про це особи, що переміщує товари й транспортні засоби, або перевізника та відповідних документів. Особа, яка доставила товари, транспортні засоби комерційного призначення у місце, визначене митними органами, зобов’язана повідомити про це відповідний митний орган у якнайкоротший строк. У разі, якщо прибуття відбулося після закінчення або до початку р обочого часу митного органу, особа повинна сповістити відразу після початку роботи цього органу. Митним законодавством установлено місця ввезення товарів на митну територію. Так, ст. 195 Кодексу визначає, що переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон, але переміщення окремих видів товарів може відбуватися у спеціально визначених Кабінетом Міністрів України пунктах пропуску.Факт увезення товарів на митну територію зумовлює зобов’язання перевізника доставити їх без зволікання безпосередньо до визначеного митного органу або в інше місце, встановлене митною службою, рухаючись, де це потрібно, встановленим маршрутом. Не допускаються зміни стану товарів або порушення їхнього упакування, а також ушкодження митного забезпечення. Якщо доставка товарів із місця їхнього ввезення на митну територію до визначеного митного органу або в інше встановлене місце припиняється через аварію або форс-мажорні обставини, перевізник зобов’язаний вжити всіх запобіжних заходів для недопущення недозволеного використання товарів й інформування митної служби або інших компетентних органів про характер аварії чи інших обставин, які є причиною припинення доставки товарів. Митна служба визначає запобіжні заходи, що мають бути вжиті перевізником для уникнення недозволеного використання товарів на митній території у разі їхнього прибуття до митного органу у неробочий час. На прохання перевізника та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, вона зобов’язана, настільки, наскільки це можливо, дозволити виконання митних формальностей, які передують наданню декларації на товари, у неробочий час митного органу.Частина третя статті встановлює строки декларування порожніх транспортних засобів і транспортних засобів, які перевозять пасажирів. Особливі терміни декларування встановлюються для транспортних засобів, що перевозять пасажирів, і порожніх транспортних засобів: не пізніше як через три години після перетину митного кордону в разі в’їзду транспортних засобів і не пізніше як за три години до перетинання митного кордону для транспортних засобів, що виїжджають. Такі скорочені терміни подання митної декларації мають на меті, крім іншого, звести до мінімуму незручності, що виникають при пасажирських перевезеннях через необхідність проведення митного оформлення і здійснення митного контролю, а також зменшити час перебування транспортних засобів на транспортних вузлах (відкритих для міжнародного й міждержавного сполучення аеропортах, морських і річкових портах, залізничних станціях, пунктах пропуску автомобільного транспорту).