Про стягнення адмінштрафу Військоматом

Згідно зі ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення військові комісаріати наділені повноваженнями з розгляду адміністративних порушень у сфері військового обліку.

Справи військкомісаріатів звісно не можуть бути у відкритому доступі для аналізу, тому розберемо основні тенденції судової практики останніх років оскарження постанов військкомісаріатів особами, на яких накладено стягнення за порушення в сфері військового обліку.

Загалом через порівняно невеликі штрафи в даній сфері оскаржують такі постанови (до прикладу, штраф на всього 51 грн), як правило, посадові особи публічного права (голови сільських рад, їх заступники, їх секретарі, директори державних підприємств) через небажання мати дисциплінарні стягнення згідно з трудовим законодавством. Скасування постанов військкомісаріату – принципове питання, другорядне – штраф. приклад по справі про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210-1 КУпАП). У справі №766/15387/18 від 02 квітня 2019 року за позовом генерального директора державного підприємства про скасування постанови військкомісаріату (штраф в сумі 1700 грн) позовні вимоги задоволено. Мотивуючи рішення, суд з одного боку і констатував порушення керівником п. 15 Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2000 р. №1921. Але з іншого боку задовольнив позов зазначивши, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 210-1 КУпАП є порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Тобто, саме по собі порушення вимог Положення №1921 не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 210-1 КУпАП, оскільки вони є підзаконним нормативним актом та для встановлення об'єктивного складу правопорушення необхідно встановити чітке порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».Отже, основними тезисами судового оскарження постанов військкомісаріатів виділяємо наступні:

• суди підходять формально до вирішення справи. Головне – це доказова база як зі сторони військкомісаріату, так і суб’єкта правопорушення: перемагає той, хто доказову базу належно «підганяє» під законодавчу;
• якщо щось не ясно, то суб’єктам правопорушень у сфері військового обліку слід запитувати консультації у військкомісаріатах та знаходитися з ними в партнерських ділових стосунках замість судитися;
• обов’язково приходити на виклики до військкомісаріату про розгляд адміністративного правопорушення – неявка без поважної причини буде використана проти порушника як при власне розгляді справи у військкомісаріаті, так і в суді;
• найчастішою статтею правопорушень в сфері військового обліку і оскарження в суді є ст. 210-1 КУпАП – порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію через її широкий зміст. З іншого боку, через часту неконкретність постанов їх і вдається скасувати в судовому порядку;
• компетентна особа в протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зобов’язана у зрозумілій формі зазначити в чому конкретно полягало порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Якщо постанова не містить обґрунтування та будь-якого викладення обставин, в чому саме порушені вказані в постанові вимоги Законів України яким чином виявлені і в чому полягає неналежне виконання покладених обов’язків – вона є незаконною та підлягає скасуванню. Тобто перед тим, як починати процес судового оскарження постанови – документи адмінправопорушення потребують глибокого юридичного аналізу.Основне правило для уникнення порушень у сфері військового обліку – оформлення військового обліку на підприємстві «до» постанови військкомісаріату про порушення. Це мінімізує ризики отримати адміністративне стягнення.
• Оскаржуйте постанову в суд