скорочений робочий день (тиждень) lkz gtycsjythf-sydfkslf

Неповний робочий час (далі — НРЧ) — це такий вид робочого часу, тривалість якого порівняно з установленою законом нормальною та скороченою тривалістю зменшено за угодою працівника та власника чи уповноваженого ним органу. Вік є додатковою гарантією реалізації права на працю тієї категорії громадян, які внаслідок об’єктивних причин не можуть працювати на умовах нормальної тривалості робочого часу.

Оплата праці при встановленні НРЧ здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Виходячи з викладеного основними відмінностями скороченого робочого часу від НРЧ є:

— категорії працівників та ступінь зменшення тривалості робочого часу. Скорочений робочий час установлюється нормативно-правовими актами, у тому числі локальними нормативними актами окремим категоріям працівників, тоді як НРЧ установлюється за угодою сторін трудового договору;

— розмір оплати праці. Скорочений робочий час оплачується в розмірі повної тарифної ставки (окладу), оплата праці при використанні режиму НРЧ здійснюється пропорційно відпрацьованому часу (тобто працівнику виплачується відповідна частина тарифної ставки (посадового окладу) або залежно від виробітку). На ці відмінності вказує також Мінпраці в листі від 22.03.2006 р. № 1993/0/14-06/13.Можливість установлення НРЧ передбачена ст. 56 КЗпП. Виділимо основні моменти такого режиму роботи.

1. НРЧ може бути встановлено як з ініціативи працівника, так і з ініціативи роботодавця (власника).

2. Неповна зайнятість може встановлюватися як під час прийняття на роботу, так і згодом, тобто у процесі трудової діяльності (ч. 1 ст. 56 КЗпП).

3. НРЧ може бути встановлено як на певний період, так і без обмеження строком.

4. Розрізняють такі режими роботи на умовах НРЧ:

— неповний робочий день (зменшується тривалість щоденної роботи, наприклад по 4 години щодня);

— неповний робочий тиждень (зменшується кількість днів роботи протягом тижня, наприклад 3 дні по 8 годин);

— поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня (одночасно зменшується кількість годин роботи протягом дня та кількість робочих днів протягом тижня, наприклад 2 дні на тиждень по 5 годин).На практиці інколи застосовуються такі поняття, як прийняття на роботу на «півставки», «чверть ставки», а правильно було б говорити про прийняття на роботу на умовах роботи протягом половини або чверті встановленої тривалості робочого часу. На це вказує Мін-праці в листі від 24.03.2009 р. № 3259/0/14-09/06.

5. Чинне законодавство не визначає мінімальної тривалості НРЧ. Вона може становити один, п’ять, шість, десять годин чи іншу кількість годин на тиждень, і відповідно оплата здійснюватиметься за фактично відпрацьований час. Водночас для сумісників — працівників державних підприємств, установ, організацій та бюджетного сектора встановлені обмеження щодо максимальної тривалості НРЧ (роботи за сумісництвом): не більше 4 годин у робочі дні та половини місячної норми робочого часу (п. 2 постанови № 245).

6. Якщо працівник та роботодавець дійшли згоди щодо зміни режиму роботи відповідно до ст. 56 КЗпП, таку зміну може бути запроваджено в будь-який строк, погоджений сторонами трудового договору.

7. Запис до трудової книжки про встановлення працівнику НРЧ не вноситься.