Користування власністю

За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Крім того, відповідно до положень статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, установлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Отже вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.Одночасно вказаний гараж належить відповідачу на праві власності, яке належним чином зареєстровано, а тому останній не є об’єктом самовільного будівництва.

Порядок використання зазначених земельних ділянок визначається на підставі Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 р. № 2780-XII, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI, Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, Державних будівельних норм ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»^[1], Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом України (далі — ЗК України).

Громадяни України, реалізовуючи свої земельні права, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно набувати у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.

Земельна ділянка, призначена для гаражного будівництва, надається громадянину в оренду, а також може бути одержана ним у власність безоплатно в межах норми 0,01 га. При цьому земельна ділянка, що належить на правах власності фізичній особі, може бути як об’єктом договорів, так і об’єктом спадкування.

Право на безоплатну передачу для зазначених потреб виникає в громадян у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні, і в разі одержання земельних ділянок із земель державної й комунальної власності за нормами безоплатної приватизації, встановленими ст. 121 ЗК України.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам вказані у ст. 121 ЗК України. Так, за п. «д» ч. 1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва індивідуальних гаражів ? не більше 0,01 гектара.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: передачі громадянам земельних ділянок для… будівництва індивідуальних гаражів (абз. 16 ч. 2 ст. 134 ЗК України).

^[1] ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджені наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 р. № 44

Планування і забудова міських і сільських поселень»^[1], Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом України (далі — ЗК України).

Громадяни України, реалізовуючи свої земельні права, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно набувати у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.

Земельна ділянка, призначена для гаражного будівництва, надається громадянину в оренду, а також може бути одержана ним у власність безоплатно в межах норми 0,01 га. При цьому земельна ділянка, що належить на правах власності фізичній особі, може бути як об’єктом договорів, так і об’єктом спадкування.

Право на безоплатну передачу для зазначених потреб виникає в громадян у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні, і в разі одержання земельних ділянок із земель державної й комунальної власності за нормами безоплатної приватизації, встановленими ст. 121 ЗК України.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам вказані у ст. 121 ЗК України. Так, за п. «д» ч. 1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва індивідуальних гаражів ? не більше 0,01 гектара.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: передачі громадянам земельних ділянок для… будівництва індивідуальних гаражів (абз. 16 ч. 2 ст. 134 ЗК України).

^[1] ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджені наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 р. № 44 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nau.ua.

Будівництво законне. Земельна ділянка в оренді у кооператива до кінця року. Дії Голови Правління, та тих хто над ним - не просто незаконні, а бандитські. Тому я й питаю, по яких статтях КК України їх можна притягнути до кримінальної відповідальності. По факту зараз порушується ними Ст.41 Конституції України по відношенню до мене.

Доброго вечора. В такому випадку власник гаража може подати до суду позов про усунення перешкод в користуванні своєю власністю. Це-так званий негаторний (заперечувальний) позов. Якщо гаражі зносять не скоро, то можете посудитись з протилежною стороною. Краще це зробити разом з іншими власниками гаражів у якості співпозивачів, якщо керівництво кооперативу на боці будівельного підрядника і замовника. В протилежній стороні можуть бути й інші суб'єкти, наприклад, орган державної влади чи місцевого самоврядування, який прийняв рішення про забудову. В даній ситуації поки-що немає злочину, а наявний спір.