Доплата за суміщеннч

Суміщення професій (посад) та виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника містять чимало спільного. Обидва види додаткових обов’язків оформляються в межах укладеного трудового договору на одному підприємстві, допускаються за згодою працівника і відбуваються протягом установленої законодавством тривалості робочого часу. Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та суміщення посад можуть покладатися як на одного, так і на декількох працівників.Основними нормативними актами, які визначають порядок та умови суміщення посад, є:

• Кодекс законів про працю України, статтею 105 якого визначаються умови оплати суміщення професій (посад) та виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (далі — КЗпП).
  
• Постанова Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 4 грудня 1981 р. № 1145 (далі — Постанова № 1145).
  
• Інструкція щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)», затверджена Держкомпраці СРСР від 14 травня 1982 р. № 53-ВЛ (далі — Інструкція № 53-ВЛ).

Незважаючи на те що більшість вищезгаданих документів досить давні та є актами, прийнятими ще за часів СРСР, вони застосовуються і сьогодні в частині, що не суперечить Конституції й законам України, та чинні відповідно до постанови ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 р. № 1545-XII.