Стягування аліментів на користь матері

ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПОДАТИ ДО СУДУ НЕОБХІДНО РОЗУМІТИ НАСТУПНЕ:

Обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в статті 51 Конституції України. Дана конституційна норма знайшла своє відображення і в Сімейному кодексі України (статті 202-206).

Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Таким чином, слід звернути увагу на те, що:

• обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей;
• потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку із відсутністю пенсій чи їх низького розміру, а також у зв’язку із відсутністю у них інших джерел існування;
• непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років) та інваліди I, II та III груп (стаття 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений:

• до одного з дітей;
• до кількох з дітей;
• до всіх дітей разом.

У випадку пред’явлення позову до одного з дітей, суд за власною ініціативою має право притягнути до участі у справі інших дітей, незалежно від того пред’явлено до них позов чи ні.

Статтею 205 Сімейного кодексу України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Розмір аліментів визначається в судовому порядку в залежності від матеріального та сімейного становища батьків та дітей. При цьому судом враховуються всі заслуговуючи на увагу інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо. Також до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Таким чином, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків. В залежності від цих обставин і визначається розмір аліментів. Суд має право встановлювати розмір аліментів повністю чи частково, як в твердій грошовій сумі, так і в частці від заробітку (доходу). На вибір способу визначення розміру аліментів можуть впливати різні обставини: мінливість і нестабільність доходу, проживання за кордоном, одержання частини доходу в натуральній формі тощо.

Разом з тим, аліменти, що сплачують діти на утримання своїх батьків, безумовно повинні забезпечувати достатній життєвий рівень та необхідні умови для існування. Проте в сучасних умовах тяжка хвороба, інвалідність або немічність батьків потребують значних додаткових витрат, які не покриваються сумами сплачуваних дітьми аліментів. Саме з метою уникнення випадків матеріальної незахищеності батьків, стаття 203 Сімейного кодексу України встановлює обов’язок дітей брати участь у додаткових витратах на батьків.

При невиконанні дітьми обов’язку по сплаті додаткових витрат, батьки мають право звернутися за захистом своїх прав до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність однієї або декількох з перелічених вище обставин на підставі відповідного медичного висновку.

У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а повнолітні дочка (син) мають достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з них одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за ними (стаття 206 Сімейного кодексу України).

У РАЗІ ПРИЙНЯТТЯ СУДОМ РІШЕННЯ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ, ПОДАЛЬША ПРОЦЕДУРА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТОГО СИН ЇЗДИТЬ ДО ПОЛЬЩІ ЯК УКРАЇНЕЦЬ, ЧИ ВЖЕ ОТРИМАВ ГРОМАДЯНСТВО ПОЛЬЩІ. ТРЕБА РОЗУМІТИ ВІН ПРАЦЮЄ ТАМ ОФІЦІЙНО, ЧИ НІ.

ЯКЩО ВІН ПРАЦЮЄ НА УКРАЇНСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО, ЯКЕ ПОСИЛАЄ В КОМАНДИРУВАННЯ СВОЇХ ПРАЦІВНИКІВ ЗА КОРДОН, ТО ПРОБЛЕМ НЕ МАЄ - ПОДАЄТЕ ВИКОНАВЧИЙ ЛИСТ ДО ДВС, ВОНИ СТЯГУЮТЬ З ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ УКРАЇНСЬКОЇ ФІРМИ.

ЯКЩО ВІН ПРАЦЮЄ В ПОЛЬЩІ ОФІЦІЙНО, ТО ТРЕБА ТОЧНО ЗНАТИ ДЕ ВІН ПРАЦЮЄ, ДЕ МЕШКАЄ. ЗНОВУ ДОВЕДЕТЬСЯ ЗВЕРНУТИСЬ ДО СУДУ, ВИКЛИКАТИ ЙОГО В СУД, ПРОСЛІДКУВАТИ, ЩОБ ВІН ПРИНАЙМНІ БУВ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ПОВІДОМЛЕНИЙ ПРО СУДОВИЙ РОЗГЛЯД. СУД ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ ПРО МОЖЛИВІСТЬ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШОЇ КРАЇНИ. ДАЛІ ПИШЕТЕ ЗАЯВУ В ДВС, ВОНИ СПРЯМОВУЮТЬ ВИКОНАВЧИЙ ЛИСТ ЧЕРЕЗ РЕГІОНАЛЬНІ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ ДО МІНЮСТУ І В ПОРЯДКУ КОНВЕНЦІЇ ПРО ВЗАЄМОДІЮ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ НАПРАВЛЯЮТЬ ВИКОНАВЧИЙ ЛИСТ ДО ВИКОНАННЯ У ПОЛЬЩУ. СЛІД ЗВЕРНУТИ УВАГУ, ЯКЩО ОСОБА НЕ БУЛА ПРИСУТНЬОЮ НА СУДІ АБО НЕ БУЛА НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ПОВІДОМЛЕНА, ПОЛЬСЬКІ ОРГАНИ ЮСТИЦІЇ ПОВЕРНУТЬ ВИКОНАВЧИЙ ЛИСТ БЕЗ ВИКОНАННЯ.

ЯКЩО ОСОБА ПРАЦЮЄ НЕОФІЦІЙНО, БЕЗ ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН, ТО СТЯГНУТИ АЛІМЕНТИ В ПОЛЬЩІ НЕ БУДЕ МОЖЛИВИМ. ОДНАК У ЦЬОМУ ВИПАДКУ У РАЗІ ПЕРЕВИЩЕННЯ ПЕРІОДУ ЗАБОРГОВАНОСТІ 6 МІСЯЦІВ ДВС МОЖЕ ВИНЕСТИ ОБМЕЖЕННЯ У ВИЇЗДІ ЗА КОРДОН, КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ, ПРАВОМ ВИКОРИСТАННЯ ЗБРОЇ ТА ЗАЙНЯТТЯ МИСЛИВСТВОМ.

У ВАШОМУ ВИПАДКУ ПРИПИНЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ОСОБІ ВИЇЗДИТИ ЗА КОРДОН Є ПРИПИНЕННЯМ МОЖЛИВОСТІ ЗАРОБЛЯТИ КОШТИ.