Робота сторожа

Якщо у вас працюють працівники, за якими ведеться підсумований облік робочого часу, то з вірогідністю 99,9 % вони або виходять на роботу за індивідуальним графіком, або працюють позмінно. Отже, вам необхідно потурбуватися про складання графіка виходу на роботу або графіка змінності.

ВАЖЛИВО!

Графік виходу на роботу (змінності) складають за обліковий період у довільній формі.У ньому визначають:

• кількість робочих днів (змін);

• час початку, закінчення та тривалість щоденної роботи (зміни);

• час перерв для відпочинку та харчування;

• кількість вихідних днів та додаткових днів відпочинку (вільних від роботи днів);

• тривалість щоденного (міжзмінного) та щотижневого відпочинку;

• порядок виходу працівників за змінами.

Графіки виходу на роботу (змінності) затверджує адміністрація роботодавця за погодженням із профкомом (профспілковим представником, представником трудового колективу). Затвердити графік можна як безпосередньо грифом затвердження, так і шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).

Затверджені і погоджені графіки слід довести до відома кожного працівника не пізніше ніж за місяць до їх введення (див. п. 13 Типових правил № 213, лист Мінпраці від 05.05.2011 р. № 149/13/116-11).

Як же правильно розробити графік робочого часу (змінності)? Відповідь на це запитання нам нададуть КЗпП та Методрекомендації № 138.Тривалість роботи при підсумованому обліку робочого часу може складати до 12 годин робочого часу за зміну (п. 4 Методрекомендацій № 138).

Водночас, вирішуючи питання про тривалість зміни, необхідно орієнтуватися на особливості трудового процесу працівників, характер умов праці, брати до уваги перевтому та інші чинники. Так, Мінсоцполітики не рекомендує встановлювати подовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.

А чи може тривалість робочого дня за графіком виходу на роботу бути 12 годин або більше? Прямої заборони на такі дії не містить ані КЗпП, ані Методрекомендації № 138. Проте тут слід врахувати, що встановлення подовженої тривалості робочого дня працівникам не рекомендується, оскільки така тривалість роботи призводить до значної напруги організму і, як наслідок, до швидкого розвитку стомлення (див. лист Мінсоцполітики від 29.08.2012 р. № 317/13/116-12).УВАГА!

Час початку та закінчення перерви зафіксуйте в правилах внутрішнього трудового розпорядку.Нічним вважається час з 22:00 до 6:00.

За загальним правилом, установленим ст. 54 КЗпП, тривалість роботи (зміни) в нічний час скорочується на одну годину. Що це означає? Те, що у таких працівників тривалість денної роботи збільшується на одну годину, а нічної — скорочується на одну годину. Тобто здійснюється перерозподіл робочого часу.

Водночас такого скорочення не відбувається (тривалість нічної роботи зрівнюється з денною):

• якщо це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах;

• на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Крім того, тривалість нічної роботи не скорочують для осіб, яким скорочена тривалість робочого часу встановлена п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 51 КЗпП.Міжзмінний відпочинок. При плануванні часу відпочинку працівників з підсумованим обліком робочого часу зверніть увагу на таке.

Графіки змінності (виходу на роботу) розробляйте так, щоб тривалість перерви в роботі між змінами (між виходами на роботу за графіком) була не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерви на обід). На це вказують п. 7 Методрекомендацій № 138 і ч. 1 ст. 59 КЗпП (ср. 025069200). Інакше кажучи, якщо працівник відпрацював (з урахуванням перерви на обід) 12 годин поспіль, він повинен вийти в наступну зміну не раніше ніж через 24 години.

Водночас в окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менше ніж до 12 годин на добу (п. 8 Методрекомендацій № 138). Невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.Для роботодавця важливо скласти графік виходу на роботу (змінності) так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми робочого часу, встановленої на такий період. Чому важливо? Річ у тому, що якщо графік буде складений з перевищенням норми, то години «надроботи» доведеться сплатити працівникові у подвійному розмірі (детальніше про це ми з вами поговоримо у статті «Оплачуємо надурочні години»).

Крім того, слід врахувати, що є категорії працівників, яких заборонено залучати до надурочних робіт (навіть якщо вони дали письмову згоду на такі роботи).Але навіть коли роботодавець готовий сплатити в подвійному розмірі, а працівники можуть і згодні на надурочні, при складанні графіка слід врахувати, що у будь-якому випадку надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин за рік.

Це вимога ст. 65 КЗпП. Якщо на вашому підприємстві, в установі, організації йде перевищення граничної кількості надурочних годин, то, швидше за все, це пов’язано з неправильним визначенням штатної чисельності працівників, які виходять на роботу за графіком.Графік змінності. Розпочнемо з того, що змінна робота — це метод організації праці у дві, три або чотири зміни, за яким працівники послідовно змінюють один одного на одних і тих же робочих місцях відповідно до графіка змінності (роботи) (див. лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. № 493/13/84-16). Він може бути безперервним або з перервами.

Змінну роботу вводять, коли тривалість виробничого процесу перевищує допустиму тривалість щоденної роботи, а також з метою ефективнішого використання обладнання, збільшення обсягів продукції, що випускається, або послуг.

ВАЖЛИВО!

Чергування працівників у змінах повинне відбуватися рівномірно (ст. 58 КЗпП).Рівномірність переходу працівників у змінах означає, що перехід з однієї зміни в іншу повинен відбуватися регулярно через певну кількість робочих днів (як правило, через тиждень) відповідно до графіка змінності.

На практиці, як правило, застосовують прямий порядок переходу працівників за змінами (при двозмінному режимі роботи з першої зміни працівник переходить у другу, а потім — у першу: I — II — I; при тризмінному режимі — з першої зміни працівник переходить у другу, а потім — у третю: I — II — III — I).

Але може застосовуватися і зворотний порядок (після першої зміни працівник переходить у третю, а потім вже в другу).

Такі режими роботи називають багатозмінними.Разом зі змінною роботою широко застосовується робота за відповідним графіком виходу на роботу, наприклад, режим роботи «два дні через два» (два дні працівник працює з 8:00 до 20:00, два дні вдома), «доба — три» (працівник добу працює, три доби вдома). Така робота не належить до багатозмінного режиму. Це робота працівників за відповідним графіком виходу на роботу. висновки

• Для працівників, які мають «плаваючі» дні роботи і відпочинку, складають графіки виходу на роботу, а для працівників, які працють позмінно, — графіки змінності.

• Затверджені і погоджені графіки слід довести до відома кожного працівника не пізніше ніж за місяць до їх введення.

• Для роботодавця важливо скласти графік виходу на роботу (змінності) так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми робочого часу, встановленої на такий період.