декларація

Повна перевірка декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Відповідно до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, підлягають повній перевірці. Повна перевірка декларації розглядає достовірність задекларованих відомостей; точність оцінки задекларованих активів; наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення. Застосовується повна перевірка декларації у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Механізм контролю та повної перевірки декларацій визначено Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) від 10.02.2017 № 56. За цим Порядком підлягають безумовній повній перевірці: декларації службових осіб, «які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків» (детально про вказані переліки можна прочитати у статті «Спецперевірка щодо кандидатів на зайняття посад керівників державних підприємств»); декларації інших суб’єктів декларування, у разі виявлення «невідповідності за результатами логічного та арифметичного контролю». Тобто не кожна декларація підлягає безумовній повній перевірці. Якщо за результатами повної перевірки виявлено недостовірність відображених у декларації відомостей – Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) письмово повідомляє про це керівнику установи, де працює суб’єкт декларування (який вніс до декларації хибні дані), а також надсилає відповідну інформацію до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції(якими є органи прокуратури, національна поліція, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і власне саме Національне агентство з питань запобігання корупції). Проте, мабуть, для кожного декларанта критерії організації перевірки декларацій є менш цікавими ніж ступінь можливої відповідальності за достовірність інформації. Або простіше – ЧИМ МЕНІ ЗАГРОЖУЄ НЕПРАВДИВЕ ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ? Відповідальність за надання у декларації недостовірної інформації Якщо під час повної перевірки декларації Національне агентство з питань запобігання корупції встановить, що у Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларант подав завідомо недостовірні відомості (стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість), які відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на час написання статті це 1853 × 100 = 185300 гривень та 1853 × 250 = 463250 гривень // 2019 рік), – є підстави для застосування заходів адміністративної відповідальності (адміністративних стягнень). Таким чином: - Невідповідність у 185,3 тисяч гривень (і понад) передбачає адміністративну відповідальність за подання недостовірної інформації, відповідно до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). - Якщо така свідома (зумисна) невідповідність сягає (і перевищує) 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1853 × 250 = 463250 гривень) то суб’єкту декларування загрожує покарання, встановлене статтею 366-1 Кримінального кодексу України (штраф від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років). При цьому варто наголосити, що ЗУМИСНІСТЬ внесення недостовірної інформації доводиться у судовому порядку. *(Аби не відходити від теми нашого огляду візьмемо за аксіому поняття про презумпцію невинуватості та зміст статті 62 Конституції України). Доцільно зауважити, що має сенс лише вчасна повна перевірка декларації, оскільки статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушеннявстановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Ситуація коли сьогодні (у 2019 році) за результатами повної перевірки деклараціїза 2016 рік Національне агентство виявить порушення та недостовірність – єдиною санкцією, яка загрожуватиме суб’єкту декларування, є вимога подати оновлену декларацію за 2016 рік, з достовірними даними. Стаття 49 Кримінального кодексу України встановлює, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у формі обмеження або позбавлення волі. Злочин передбачений статтею 366-1 (Декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу України належить саме до злочинів невеликої тяжкості строк давності якого складає три роки. Підсумовуючи викладене необхідно зауважити, що Національному агентству з питань запобігання корупції варто визначитись що є метою: результативність роботи і застосовування санкцій до порушників закону, чи насолода процесом перевірок та імітація діяльності. Якщо реальною метою перевірки декларацій є притягнення порушників до відповідальності, то вже зараз необхідно зосередитися на перевірці декларацій принаймні за 2017 рік (а не за 2015 - 2016).