залики медичної субвенції

Краще цього не робити.

Увага! Субвенція може спрямовуватись лише на оплату поточних видатків установ. Але освітню субвенцію та субвенцію на підготовку робітничих кадрів можна використовувати на капітальні видатки за умови: — забезпечення у повному обсязі потреби у поточних видатках на бюджетний період за рахунок зазначених субвенцій; — відсутності простроченої бюджетної заборгованості за захищеними видатками. Така можливість передбачена Законом № 212, яким внесено відповідні зміни до ст. 1032 та 1033 БКУ. Не допускається спрямування субвенції на: — закупівлю товарів, робіт і послуг, які безпосередньо не пов’язані з оплатою поточних видатків та заходів; — здійснення заходів, видатки на які передбачені за іншими бюджетними програмами; — здійснення заходів, метою яких є отримання прибутку; — оплату посередницьких послуг. Також зазначимо, що використання коштів субвенції здійснюється з обов’язковим дотриманням вимог Закону № 1197, постанови № 65 та постанови № 117. Залишки субвенції на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді для поточного утримання (крім заробітної плати) і оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів та навчальних закладів, які здійснюють підготовку робітничих кадрів, закладів охорони здоров’я та виконання програм у сфері охорони здоров’я відповідно до виду субвенції. Відповідні місцеві ради, об’єднані територіальні громади мають право розподіляти залишки субвенції на кінець бюджетного періоду відповідними рішеннями, а також додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних і капітальних видатків, включаючи погашення бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах Держказначейства. Відображення у первинному та бухгалтерському обліку інформації про отримані (створені) оборотні і необоротні активи, а також відкриття рахунків, реєстрація, облік бюджетних зобов’язань в органах Держказначейства та операції, пов’язані з використанням субвенції,здійснюються в установленому законодавством порядку. Тобто бухгалтерський облік операцій, які здійснені за рахунок коштів субвенції, нічим не відрізняється від обліку операцій, які здійснені за рахунок інших бюджетних коштів. Це ж стосується і подання фінансової звітності, і здійснення контролю за використанням коштів субвенцій.

Місцеві державні адміністрації повинні: 1) розробити і затвердити плани заходів щодо наповнення місцевих бюджетів, вишукання додаткових джерел надходжень до бюджетів, у тому числі за рахунок детінізації економіки (не менш як 2 % доходів загального фонду), дотримання жорсткого режиму економії бюджетних коштів (не менш як 1 % обсягу видатків на бюджетну сферу) та посилення фінансово-бюджетної дисципліни; 2) забезпечити відповідність повноважень щодо здійснення витрат бюджету обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період; 3) забезпечити дотримання вимоги п. 4 ст. 77 БКУ щодо врахування під час затвердження відповідного бюджету у першочерговому порядку потреби в коштах для оплати праці працівників бюджетних установ згідно із встановленими законодавством умовами оплати праці та розміром мінімальної заробітної плати, а також для проведення розрахунків за енергоносії та комунальні послуги, які споживаються бюджетними установами сфери охорони здоров’я; 4) забезпечити під час виконання бюджету проведення своєчасної та у повному обсязі оплати праці працівників бюджетних установ і розрахунків за енергоносії та комунальні послуги, не допускаючи прострочення заборгованості з таких виплат; 5) забезпечити укладення договорів за кожним видом енергоносіїв, що споживаються, у межах установлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання з урахуванням необхідності дотримання жорсткого режиму економії бюджетних коштів; 6) здійснити у разі виникнення заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат і оплати енергоносіїв та комунальних послуг конкретні заходи щодо погашення такої заборгованості, забезпечивши використання не менш як 90 % наявних коштів, насамперед загального фонду місцевих бюджетів; 7) упорядкувати структуру штатної чисельності працівників у межах затверджених асигнувань на оплату праці, не допускати збільшення такої чисельності, крім випадків, пов’язаних з відкриттям (розширенням) установ та збільшенням кількості одержувачів відповідних послуг для задоволення суспільних потреб;