проведення рекламної акції ст39

Для того щоб підприємство мало можливість відобразити в податковому обліку витрати, пов'язані з рекламною акцією, слід документально підтвердити її рекламний характер і зв'язок з господарською діяльністю. На це неодноразово звертали увагу представники податкових органів (див., зокрема, листи ДПСУ від 21.06.2012 р. № 10601/6/15-1415, Міндоходів від 05.12.2013 р. № 6344/І/99-99-19-03-02-14, Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом ДПСУ України від 15.02.2012 р. № 123).Представники податкових органів рекомендують оформлювати під час рекламних роздач товарів такі документи:

· наказ керівника про проведення рекламних заходів, у якому зазначається дата, місце та мета їхнього проведення, коло відповідальних осіб. У цьому разі мета проведеного заходу, очевидно, полягає в рекламному продажі товару (планшетів) за акційною ціною для збільшення обсягу продажу товарів;

· календарний план проведення рекламного заходу із зазначенням відповідальних осіб;

· кошторис витрат на проведення рекламних заходів із зазначенням номенклатури та кількості товарів, які передбачається використовувати в рекламній акції;

· видаткові накладні на відпуск відповідних матеріальних цінностей і т. п. Зокрема, акційний продаж товарів може бути оформлено розрахунковими документами: чеком реєстратора розрахункових операцій, товарним чеком та іншими первинними документами;

· звіт про фактичні витрати на проведення рекламного заходу із затвердженням його керівником.

Не завадить також мати документи, які підтверджують, що рекламна акція сприяла підвищенню попиту на товар. Зокрема, можна скласти звіт про продажі товарів до рекламної акції та після, з якого випливатиме, що обсяг продажів після проведення акції зріс. Такі документи зазвичай вивчають як контролюючі органи, так і суди при розглядах з приводу правомірності відображення витрат за рекламними роздачами в податковому обліку.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону про рекламу, заходи рекламного характеру — це заходи з поширення реклами , які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів та/або обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламується, на інший.аким чином, законодавець не обмежує підприємства у способах реклами. Тому вважаємо, що безкоштовну роздачу товару або продаж товару за зниженою ціною (зазвичай за 1 грн) слід розглядати саме як рекламну акцію.

Така рекламна акція може включати:

— безкоштовну роздачу товару, тобто вартість товару — 0 грн (під безкоштовно наданим товаром мається на увазі як окрема одиниця такого товару, так і в складі комплекту проданого товару);

— продаж акційного товару за 1 грн. У цьому випадку йдеться про допродажні знижки, адже акція передбачає зменшення ціни (вартості) товару ще до моменту продажу (тобто реалізація товару вже провадиться за зниженою ціною).

Нагадаємо, що знижка — це тимчасове зменшення ціни товару, наданого покупцям (споживачам) (абз. 5 ст. 1 Закону про рекламу).

Вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» чи будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов (ч. 4 ст. 15 Закону про захист прав споживачів):

1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання;

2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;

3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.

Згідно з ч. 6 ст. 15 Закону про захист прав споживачів, однією з умов надання знижок є їх публічне оголошення. Тобто до споживачів має бути доведена інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї самої продукції, встановлену після їх початку.

Зверніть увагу!

Згідно з абз. 3 ч. 3 ст. 15 Закону про захист прав споживачів, ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов'язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції. Тобто якщо йдеться про продаж товару за 1 грн, то така ціна у розмірі 1 грн має вже містити у собі всі податки, що їх сплачує споживач (наприклад, ПДВ).