Громадське пасовище

Згідно з частиною 2 статті 34 Земельного кодексу України органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади громадські пасовища. Задля визначення чіткого механізму створення громадських пасовищ за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Головним управлінням Держгеокадастру розроблені відповідні методичні рекомендації, що містять покрокову (всього цих кроків вісім) схему дій представників територіальної громади, вичерпний перелік необхідних документів і т. ін.Насамперед вони повинні обрати уповноваженого, на якого покладають обов’язки щодо організації та документального оформлення випасання худоби селян за рахунок земель запасу державної або комунальної власності. Потім обов’язково розробляють Положення про громадські пасовища. Уповноважений звертається у місцеву раду з клопотанням про створення громадського пасовища, відповідно до якого приймається рішення. Орган місцевого самоврядування (або уповноважена особа) звертається до розпорядника земель (Головне управління Держгеокадастру з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки.Звичайно, як того вимагає закон. Тож до клопотання слід додати:
– викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки в межах території сільської ради та її площа;
– копію свідоцтва з ЄДРПОУ;
– копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (сільської ради);
– рішення сільської ради про створення громадського пасовища;
– довідку про наявне поголів’я худоби станом на перше число першого місяця поточного року;
– розрахунок потреби в площі земельних ділянок для створення громадських пасовищ у розрізі населених пунктів сільської ради (за матеріалами коригування Схеми поділу земель колективної власності або за потреби на момент звернення);
– документи уповноваженої особи, що підтверджують можливість діяти в інтересах сільської ради (за потреби); Далі орган місцевого самоврядування (або уповноважена особа) замовляє розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки для створення громадського пасовища в організації, яка має сертифікованих спеціалістів для виконання робіт із землеустрою. Потім звертається до територіального органу Держгеокадастру за місцем знаходження земельної ділянки із заявою про отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.На цьому етапі не так багато. Крім заяви, потрібен оригінал погодженого проекту землеустрою (разом із позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації, якщо вона підлягає обов’язковій державній експертизі) та електронний документ (обмінний файл). Але це ще не все. Сільська рада (або уповноважена особа) звертається до розпорядника земель (Головне управління Держгеокадастру з клопотанням про затвердження розробленого проекту землеустрою і надає до нього:

– оригінал проекту землеустрою;
– позитивний висновок державної експертизи — в разі необхідності її проведення;
– доручення про отримання наказу уповноваженій особі, завірене у установленому законодавством порядку (в разі потреби).За земельну ділянку громадського пасовища для загального користування, яка знаходиться у власності територіальної громади, ні земельний податок, ні оренда не сплачується. Разом з тим, місцева рада має право визначити розмір плати з кожного власника худоби (залежно від її кількості та виду), який користується цим громадським пасовищем. Але це вже не плата за землю, а плата за користування.

Контроль за користуванням пасовищем на землях комунальної власності здійснює місцева рада.